ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-20/18643-2012 18.02.13
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
До "Інституту агроекології" Української академії аграрних наук
про стягнення 5 195,50 грн
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Калінчук В.В. (дов. № 044/24-98 від 10.01.2013)
від відповідача: Ягодін В.В. (дов. № 05 від 10.01.2013)
В судовому засіданні 18.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з "Інституту агроекології" Української академії аграрних наук (відповідач) заборгованості в розмірі 5 195,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором оренди житлового приміщення №4339 від 01.04.2007 внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 5011-20/18643-2012, розгляд справи призначено на 10.01.2013.
В судове засідання призначене на 10.01.2013 з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду.
В судове засідання призначене на 10.01.2013 з'явився представник відповідача та надав документи на виконання вимог ухвали суду.
Розгляд справи призначено на 28.01.2013.
25.01.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва представник позивача подав клопотання про відновлення строку позовної давності.
В судове засідання призначене на 28.01.2013 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.
Розгляд справи відкладено на 18.02.2013
В судове засідання призначене на 18.02.2013 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.04.2007 між позивачем (Орендодавець), та відповідачем (Орендар) укладено Договір оренди житлового приміщення №4339 (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору орендодавець надає, а Орендар, на визначений строк, приймає у орендне користування житлове приміщення (далі - Майно ) загальною площею 37,02 кв.м, а саме кімнати №№ 23,24 у будинку № 7 по пров. Керамічному (п. 1.2 Договроу.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що договір укладено з 01.04.2007 по 30.09.2007. Однак, 14.12.2007 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода), відповідно до якої строк дії Договору продовжено до 31.03.2008, та додаткова угода від 03.03.2008 №2 відповідно до якої строк дії Договору продовжено до 31.07.2008.
Відповідач користувався житловим приміщенням поза строком дії Договору в період з 01.08.2008 по 30.10.2008.
Відповідач звільнив орендовані приміщення 02.02.2009 не здавши їх позивачу по акту прийому-передачі. У зв'язку з чим позивач склав акт про звільнення приміщення (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи.)
Як передбачено п 2.3. Договору встановлено оренді платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.
Однак, як свідчать матеріали справи, свого обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1 576,10 грн.
Крім цього, 01.04.2007 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Споживач) (разом - сторони), було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води, водовідведення та електропостачання №4339к (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.
Сторонами погоджено термін дії Договору-2 з 01.04.2007 до 30.09.2007 (п. 10.1 Договору).
Відповідно до п. 10.2. Договору-2 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Оскільки після закінчення строку дії Договору-2 від сторін не надходила заява про припинення його дії, строк був пролонгований: з 01.10.2007 по 31.03.2008, з 01.04.2008 по 30.09.2008, з 01.10.2008 по 31.03.2009.
В пункті 3.1.1 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених Договором, на розрахунковий рахунок виконавця згідно з рахунками-фактури виконавця.
Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем, складає 1 176,08грн.
Крім того, відповідно до п. 3.2.5 Договору не звільнення Орендарем приміщення, яке надано в оренду дає право Орендодавцю вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяц прострочення. Таким, чином розмір неустойки в період з 01.11.2008 по 31.01.2009 складає - 2 443,32 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем був пропущений строк позовної давності для звернення до суду, виходячи з наступного.
Згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Порядок визначення початку перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України, а враховуючи, що судом встановлено набуття позивачем права вимоги в порядку регресу, підлягають застосуванню приписи ч. 6 вказаної статті, відповідно до якого за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Судом встановлено, що за твердженням самого позивача орендовані приміщення були звільнені 02.02.2009.
При цьому позовна заява була відправлена позивачем на адресу суду 24.12.2012, що підтверджується відтиском печатки поштового відділення, тобто з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У судовому засіданні 10.01.2013 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив визнати строк позовної давності пропущеним та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
25.01.2013 позивач подав клопотання про поновлення строку позовної давності, посилаючись на те, що відповідачем неодноразово змінювалась назва, у зв'язку з чим позивач не зміг своєчасно подати позов до суду без доказів того, що юридична особа, яка змінила назву, є належним відповідачем.
Суд не вважає вказані позивачем причини пропуску строку позовної давності поважними, оскільки вказану інформацію позивач міг дізнатися з довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яку мав можливість отримати у будь-який час. Отже суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку позовної давності не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст.75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до "Інституту агроекології" Української академії аграрних наук про стягнення 5 195,50 грн - відмовити.
2. Повернути комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі платіжного доручення №1485 від 03.12.2012 в сумі 1 701 грн. (одна тисяча сімсот одна ) 50 коп. та судовий збір сплачений на підставі платіжного доручення №1484 від 03.12.2012 в сумі в сумі 92 грн. (дев'яносто дві грн.).
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 25.02.2013.
Суддя Ю.В. Цюкало