"08" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/60541/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.
суддів: Головчук С.В.
Пасічник С.С..
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
У грудні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року, прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає що судами неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань в Харківській області з 27.03.1999 року. Останнім місцем служби був Харківський слідчий ізолятор Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, посада оперуповноважений оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору УДДУ ПВП в Харківській області, мав спеціальне звання капітан внутрішньої служби.
Наказом начальника УДДУ ПВП в Харківській області № 33 о/с від 19.05.2006 р. ОСОБА_2 був звільнений зі служби за власним бажанням. Цей наказ про звільнення він оскаржив у встановленому законом порядку до суду.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року по адміністративній справі № 2а-9875/08/2070 визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 19 травня 2006 року внаслідок порушення порядку звільнення; скасовано наказ Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області № 33 о/с від 19 травня 2006 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області; поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, з 19 травня 2006 року; постановлено стягнути з Харківського слідчого ізолятору Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області на користь ОСОБА_2 суму середньомісячного заробітку за 12 місяців відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом працівників органів внутрішніх справ в розмірі 9052,20 грн., з відрахуванням аліментів згідно з виконавчим листом № 2-2620/2000 від 30 листопада 2000 року.
На виконання зазначеного рішення суду Наказом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009 року № 133 о/с ОСОБА_2 був поновлений на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області. Але цим же наказом ОСОБА_2 був звільнений з посади по п.п. «є»п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 19.05.2006 р.
Не погодившись з вказаним наказом від 15.10.2009 року за № 133 о/с, в частині свого звільнення, ОСОБА_2 оскаржив його у суді.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року по адміністративній справі № 2а-42623/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року, визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 від 15.10.2009 р. по п.п. «є»п. 64 Положення, скасовано наказ Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області від 15.10.2009р. № 133о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з посади оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області.
З матеріалів справи вбачається, що позивач фактично був звільнений з посади оперуповноваженого оперативного відділу Харківського слідчого ізолятору управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області 19.05.2006 року, і з цієї дати позивач жодного дня в Харківському слідчому ізоляторі службу не проходив, до виконання функціональних обов'язків не приступав і у штатному розкладі установи не значився.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114. Згідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. N 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Виконуючи зазначені приписи діючого законодавства, а також на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року, Харківський слідчий ізолятор 26.10.2009 року перерахував на користь ОСОБА_3 суму середньомісячного заробітку за 12 місяців у розмірі 9052,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 990 від 26.10.2009 р.
Норми Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. N 114 , є спеціальними, а тому пріоритетними при застосуванні в порівняні з нормами КЗпП України, на які посилається позивач.
Тобто приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який підтвердив суд апеляційної інстанції, про відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки відповідач відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом працівників органів внутрішніх справ та на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року перерахував на користь позивача суму середньомісячного заробітку за 12 місяців.
Таким чином, відмовивши у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до правильних висновків і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права. З цими висновками погодився і суд апеляційної інстанції. Доводи касаційних скарг зазначених висновків судів не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що посилання у касаційних скаргах про порушення судами норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до Харківського слідчого ізолятора управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
С.С. Пасічник