"31" січня 2013 р. м. Київ К/9991/40597/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Сесена М.В. про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
У грудні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця від 11 листопада 2010 року про закінчення виконавчого провадження № ВП 18847589 та зобов'язання відновити виконавче провадження по виконавчому листу, а також прийняти окрему ухвалу.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року апеляційну скаргу позивачів залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року -без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивачі звернулися з касаційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог, оскільки вважають, що судами неправильно застосовано норми матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що постановою державного виконавця від 23 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом № 2а-1421 про зобов'язання Першотравневий РВУ МВС України в Чернівецькій області перевірити колективну заяву про злочин позивачів від 13 липня 2009 року та прийняти рішення в порядку статті 97 КПК України. Відповідач після відкриття виконавчого провадження 23 квітня 2010 року направив копію постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу Першотравневого РВ УМВСУ в Чернівецькій області у якій боржнику запропоновано в строк до 30 квітня 2010 року добровільно виконати судове рішення.
26 серпня 2010 року боржник направив на адресу відповідача лист, в якому зазначив про неможливість виконати судове рішення щодо перевірки колективної заяви про злочин від 13 липня 2009 року та прийняття по ній рішення в порядку статті 97 КПК не можливо, у зв'язку з відсутністю такої заяви. У зв'язку з чим відповідач 26 серпня 2010 року звернувся із заявою до Чернівецького окружного адміністративного суду про встановлення подальшого порядку виконання виконавчого листа №2а-1421, у задоволенні якої 15 вересня 2010 року судом відмовлено.
Прокуратурою Чернівецької області 29 жовтня 2010 року на запит відповідача повідомлено, що заяву про злочин від 13 липня 2009 року у якій позивачі просили порушити кримінальну справу відносно прокурора Першотравневого району м. Чернівці Гладкого А.П., за погодженням з першим заступником прокурора області 26 серпня 2009 року спрямовано для розгляду до прокуратури Чернівецької області. Оскільки по аналогічним заявам прокурором Чернівецької області 05 червня 2008 року було прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, заяву від 13 липня 2009 року, як повторну, було приєднано до відмовного матеріалу.
На основі даних листів відповідачем зроблено висновок про те, що рішення суду від 22 грудня 2009 року про зобов'язання Першотравневий РВУ МВС України в Чернівецькій області перевірити колективну заяву про злочин позивачів від 13 липня 2009 року та прийняти рішення в порядку статті 97 КПК України фактично повно виконане згідно з виконавчим документом №№ 2а-1421. 11 листопада 2010 року відповідачем винесена постанова про закриття виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Суди перевіряючи законність дій відповідача та обґрунтованість оскаржуваної постанови державного виконавця вказали про те, що вона є законною, так як винесена відповідно до вимог встановлених Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстави для її скасування відсутні
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком судів, виходячи з наступного.
Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції закону на момент винесення постанови) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Зі змісту виконавчого листа виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 09 квітня 2010 року видно, що рішенням суду від 22 грудня 2009 року визнано протиправною бездіяльність Першотравневого РВУ МВС України в Чернівецькій області по факту перевірки колективної заяви про злочин від 13 липня 2009 року в порядку 97 КПК України. Зобов'язано Першотравневий РВУ МВС України в Чернівецькій області перевірити колективну заяву про злочин позивачів від 13 липня 2009 року та прийняти рішення в порядку статті 97 КПК України.
Зі змісту відповідей прокуратури Чернівецької області від 29 жовтня 2010 року та прокуратури Першотравневого району міста Чернівці від 02 листопада 2010 року направлених на адресу відповідача та які стали підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження видно, що обставини, які підтверджують факт виконання судового рішення виникли 26 серпня 2009 року (направлення боржником заяви про злочин за належністю).
Однак, ні відповідач при постановленні оскаржуваної постанови, ні суди при перевірці законності даної постанови не звернули увагу на те, що Першотравневим РВУ МВС України в Чернівецькій області направлено заяву про злочин за належністю до постановлення судового рішення на підставі якого відкрито виконавче провадження.
Приймаючи до уваги те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, які істотно вплинули на повноту з'ясування фактичних обставин справи, рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та визначати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2011 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Сесена М.В. про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
С.С. Пасічник