"05" березня 2013 р. Справа № 6/63/2012/5003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.
суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украагролізинг"
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року
у справі№6/63/2012/5003
господарського судуВінницької області
за позовомДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украагролізинг"
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаСГ ТОВ "Агрофірма "Світанок" ПП ОСОБА_4
проповернення трактору марки МТЗ - 82.1.26.,
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Гребелюк Л.М. дов. №14/20-6-13 від 14.01.2013
від відповідача: Шмирко Я.П. дов. б/н від 18.02.2013
від третьої особи: ОСОБА_4
Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.10.2012 у справі №6/63/2012/5003 (суддя Говор Н.Д), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 (судді Сініцина Л.М., Гудак А.В, Олексюк Г.Є.) в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року та рішення господарського суду Вінницької області від 02.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" задовольнити повністю, посилаючись на порушення господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. ст. 256, 316, 317, 321, 388 Цивільного кодексу України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
19.03.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (Державне Публічне акціонерне товариство утворено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 951 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (постачальник) укладено договір поставки № 07-1, згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлені договором строки машини, устаткування, обладнання, іншу техніку щодо яких немає обмежень надання її в лізинг та включеної Міністерством аграрної політики України до переліку сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету України (далі Товар) (а.с. 10-14, т.І).
Відповідно пункту 1.2 договору товар передається у власність покупця з метою його передачі у фінансовий лізинг третім особам (Лізигнгоодержувачам).
Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість на умовах договору (пункт 1.3 договору).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що номенклатура, ціна та кількість товару встановлюються додатками до договору "Специфікація товару, що поставляється згідно з договором (поставка) від 19.03.2007 року № 07-1" (а.с. 15-43, т.І).
Серед лізингоодержувачів, перелік яких передбачений додатками до договору від 19.03.2007 року № 07-1, є Державна авіакомпанія "Сільгоспавіація України" (а.с. 36-42, т.І).
14 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець) та Державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України" (лізигнгоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 2-07-261 фл, предметом якого є передача лізингодавцем лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмету лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (а.с. 46-52, т. І).
Пунктом 5.2 договору № 2-7-261 фл від 14.05.2007 р. передбачено, що предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця.
Лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, заставляти чи відчужувати або в будь-який інший спосіб розпоряджатися чи відчужувати предмет лізингу без письмового дозволу лізингодавця ( пункт 5.4 Договору).
Пунктом 5.8. договору № 2-07-261 фл від 14.05.2007 р. передбачено, що предмет лізингу протягом 10-ти днів з дня одержання підлягає обов'язковій реєстрації лізингоодержувачем за його кошт у порядку, встановленому законодавством, із обов'язковою відміткою в свідоцтві про реєстрацію предмета лізингу "Без права відчуження". Перереєстрація предмету лізингу на іншу особу без письмового дозволу лізингодавця забороняється.
Згідно Додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл., предметом лізингу є 7 тракторів МТЗ-82.1.26 по ціні 106 500 грн., (за одиницю) всього на суму 745 500 грн.; строк лізингу становить 5 років (а.с. 53, т. І).
Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл. встановлено графік сплати лізингових платежів на 5 років за 4 одиниці тракторів МТЗ-82.1.26 (а.с. 54, т.І).
Додатком № 4 до договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл, встановлено графік сплати лізингових платежів на 5 років за 3 одиниці тракторів МТЗ-82.1.26 (а.с. 55, т.І).
22 травня 2007 року сторонами договорів поставки та лізингу складено Акт № 2 приймання - передачі сільськогосподарської техніки, згідно якого ТзОВ "Укравтозапчастина" на умовах договору поставки (купівлі-продажу) № 07-1 від 19.03.2007 р., укладеного з Національною акціонерною компанією "Украгролізинг", передало, а Державна авіакомпанія "Сільгоспавіація України" на умовах договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл від 14.05.2007 р., укладеного з НАК "Украгролізинг", прийняла згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученнями лізингодавця предмет лізингу - сільськогосподарську техніку: 4 одиниці тракторів МТЗ-82.1.26., в тому числі трактор заводський № НОМЕР_1 (а.с. 56, т.І). Актом № 4 від 31.05.2007 р. - засвідчено передачу ще 3-х тракторів (а.с. 57, т.І).
06.03.2008 р. в офіційному друкованому органі -газеті "Голос України" було опубліковане оголошення про порушення справи № 5/09-08 про визнання боржника - ДА "Сільгоспавіація України" банкрутом.
02.04.2008 р. Відкрите акціонерне товариство НАК "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Вінницької області із заявою про включення до реєстру кредиторів, в якій просило визнати заявлені ВАТ НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії грошові вимоги на загальну суму 2 198 618 грн. 87 коп., до яких включені несплачені боржником лізингові платежі за договором фінансового лізингу № 2-07-261 фл від 14 травня 2007 року (а.с. 8-14, т. ІІ).
На запит арбітражного керуючого від 01.02.2008 р. до Інспекції Державного технічного нагляду по Хмільницькому району щодо перебування на обліку сільськогосподарської техніки, яка рахується за Державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України", листом - відповіддю від 04.02.2008 р. інспекція повідомила про відсутність зареєстрованої сільгосптехніки за Державною авіакомпанією "Сільгоспавіація України" станом на 01.02.2008 р. (а.с. 18-19, т.І).
Арбітражним керуючим (ліквідатором) у звіті про результати проведення судової процедури ліквідації Державної авіакомпанії "Сільгоспавіація України" станом на 30.01.2009 р. зазначено, що згідно укладених договорів прямого фінансового лізингу, зокрема договору лізингу № 2-07-261 фл від 14.05.2007 р., між ВАТ Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та ДА "Сільгоспавіація України", актів приймання - передачі сільськогосподарської техніки, в тому числі акту приймання - передачі № 2 від 22.05.2007р., боржник отримав у користування сільськогосподарську техніку, місцезнаходження якої встановити не вдалось (а.с. 20-22, т.2).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.03.2009 р. у справі №5/9-08 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, Державну авіакомпанію "Сільгоспавіація України" як юридичну особу ліквідовано. Вимоги кредиторів І-VІ черги, в тому числі позивача не погашалися у зв'язку з відсутністю майнових актів банкрута (а.с. 23-25, т.2).
Листом від 29.05.2012 р. Державне Публічне акціонерне товариство НАК "Украгролізинг" звернулось до Державної інспекції сільського господарства з запитом про надання інформації щодо реєстрації належної йому на праві власності сільськогосподарської техніки, в тому числі трактора МТЗ-82.1.26 заводський номер НОМЕР_1, переданого у фінансовий лізинг (а.с. 75, т. І).
У відповідь листом від 06.06.2012 р. Державна інспекція сільського господарства надала наступну інформацію щодо трактора МТЗ-82.1.УК із заводським номером НОМЕР_1, який 03.10.2007 р. був зареєстрований за ФГ "Бригада", 03.10.2007 р. знятий з обліку; 09.10.2007 р. трактор був зареєстрований за ПП ОСОБА_4, 09.10.2007 р. знятий з обліку; 20.11.2007 р. трактор був зареєстрований за СТзОВ "Світанок" с. Непедівка (а.с. 76-77,т.І).
13.07.2012 р. Державне Публічне акціонерне товариство НАК "Украгролізинг" звернулося до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" з вимогою № 14/1650 про повернення йому, як належному власнику трактора МТЗ-82.1.УК заводський номер НОМЕР_1 (а.с. 58, т.І). Вказана вимога залишена останнім без задоволення.
З огляду на викладене, Державне Публічне акціонерне товариство НАК "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до СГ ТОВ "Агрофірма "Світанок" про повернення трактору марки МТЗ - 82.1.26 на підставі ст. ст. 377, 388, 392 Цивільного кодексу України, обґрунтовуючи позовні вимоги правом власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно заволоділа ним (а.с.3-5, т.1).
Відмовляючи в позові, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, відповідач є добросовісним набувачем, оскільки придбав спірне майно (трактор марки МТЗ - 82.1.26) на біржових торгах у ПП ОСОБА_4, за яким вказаний трактор був зареєстрований; по-друге, право позивача підлягає захисту на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, оскільки лізингоодержувач (ДА ""Сільгоспавіація України") відчужив предмет лізингу за відсутності такого права згідно з умовами договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл. від 14.05.2007; по-третє, позивач пропустив строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України, що відповідно до ч. 2 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові.
Залишаючи без змін рішення господарського суду першої інстанції та виключаючи з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на сплив строку позовної давності як на підставу для відмови в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, але в даному випадку майно не може бути витребувано у добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, оскільки лізингоодержувач (ДА "Сільгоспавіація України"), не маючи права відчужувати предмет лізингу у зв'язку з перебуванням з власником трактора в договірних відносинах, відчужив спірне майно, а відповідач придбав трактор на біржових торгах у особи (ПП ОСОБА_4), яка на той час володіла спірним майном.
Однак, зазначені висновки не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Предметом позову є витребування власником свого майна у особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст. ст. 387, 388, 392 Цивільного кодексу України (а.с.3-5,т.1).
Захист права власності врегульовано нормами глави 29 Цивільного кодексу України, зокрема, ст. ст. 387, 388, 392 ЦК України.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно: 1) було загублене власником, або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ст. 388 ЦК України).
Висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції про те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, оскільки господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач придбав спірне майно на підставі біржового договору № 687613 від 11.10.2007 у ПП ОСОБА_4 - особи, яка на той час володіла спірним майном (за якою трактор було зареєстровано).
Підстави, які дають власнику право витребувати майно у добросовісного набувача, передбачено нормами ст. 388 ЦК України, а саме: якщо майно: 1) було загублене власником, або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Однак, дійшовши протилежних висновків щодо можливості витребувати спірне майно у відповідача на підставі ст. 388 ЦК України у зв'язку з відчуженням вказаного майна лізингоодержувачем за відсутності в останнього такого права, господарські суди першої та апеляційної інстанції не взяли уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, яким чином спірне майно вибуло з володіння лізингоодержувача, зокрема, докази відчуження вказаного майна лізингоодержувачем.
Господарськими судами взагалі не досліджено питання, яким чином спірне майно вибуло з користування лізингоодержувача, хоч в матеріалах справи (а.с. 76- 77, т. 1 ) наявна інформація Державної інспекції сільського господарства щодо реєстрації та зняття з обліку трактора заводський номер НОМЕР_1, згідно з якою 03.10.2007 трактор було зареєстровано за ФГ "Бригада", 09.10.2007 - за ПП ОСОБА_4, а 27.11.2007 - за відповідачем.
Однак, господарськими судами не встановлено на підставі яких документів трактор було зареєстровано за ФГ "Бригада", що необхідною для з'ясування питання, яким чином спірне майно вибуло з володіння лізингоодержувача.
Крім того, слід зазначити, що господарськими судами не надано будь-якої оцінки наявним у справі доказам, які свідчать, що згідно з договором фінансового лізингу № 2-07-261 фл. від 14.05.2007 лізингоодержувачу - ДА ""Сільгоспавіація України" було передано у лізинг трактор МТЗ - 82-1.26 № НОМЕР_1, а згідно з біржовим договором № 687 613 від 11.10.2007 відповідач купив трактор моделі МТЗ - 82.1 УК № шасіНОМЕР_1 (а.с. 53, 56, 96, т. 1 ), тобто моделі переданого у лізинг трактору і трактору, придбаного відповідачем у ПП ОСОБА_4, не співпадають.
Інформація Державної інспекції сільського господарства (лист від 06.06.2012 № 33-9-11/2780- а.с. 76, т. 1) також свідчить про державну реєстрацію трактора МТЗ - 82.1 УК (а не МТЗ- 82-1.26, який є предметом договору фінансового лізингу № 2-07-261 фл. від 14.05.2007).
Однак, господарські суди не дослідили вищевказані докази і не надали їм оцінки.
Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119,ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у справі №6/63/2012/5003 задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2012. та рішення господарського суду Вінницької області від 02.10.2012. у справі №6/63/2012/5003 скасувати, а справу - направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
ГоловуючийК. Грейц
Судді:С. Бакуліна
О.Глос