"05" березня 2013 р. Справа № 5015/3207/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЦвігун В.Л., Чернова Є.В.,
за участю представників:
позивача -не з'явились,
відповідачів-не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" (далі - ПФ НВП "Комтех-плюс")
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.01.2013
у справі№5015/3207/12
за позовомПФ НВП "Комтех-плюс"
до 1.Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, 2.Стрийської міської ради
про стягнення збитків
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2012 (суддя Ділай У.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 (судді: Юрченко Я.О., Давид Л.Л., Данко Л.С.), у позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
ПФ НВП "Комтех-плюс" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,386,387,400,1192,1212 ЦК України та ст.ст.32,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що порушення зі сторони відповідача-1 полягає саме в протиправному неповерненні та утриманні рекламоносія, що належить позивачу. Також заявник вказує на відсутність у нього права подати позов про витребування спірного майна, оскільки таке право він мав лише до 10.06.2012 року, тобто до закінчення строку дії договору про користування рекламним щитом від 28.09.2006 №140-К-П/2006 [425-М/2006], укладеного з ДП "Контракти-медіа" ТОВ "Українське рекламне агентство "Галицькі контракти".
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради №214 від 13.06.2008 позивачу надано дозвіл на розміщення рекламоносіїв, в тому числі наземного двостороннього рекламоносія "Арлекін" розміром 6,0х3,0м (площа місця розташування 11,2 кв.м.) терміном на 6 місяців по вул.Андрусяка біля промринку.
27.06.2008р. між Стрийською міською радою та ПФ НВП "Комтех-плюс" було підписано договір №1 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди на розміщення пересувних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності та рекламоносіїв, відповідно до умов якого позивачу в тимчасову оренду було надано конструктивний елемент благоустрою - тротуару, площею 11,2 кв.м. за адресою м.Стрий, вул.Андрусяка біля промринку. Термін дії договору встановлено з 01.07.2008р. по 31.12.2008р.
На розміщення рекламного щита по вул.Андрусяка у м.Стрий позивачу 01.07.2008р. було видано відповідний дозвіл (на підставі рішенням Виконавчого комітету Стрийської міської ради №214 від 13.06.2008).
Як вбачається із листа позивача №234-08/09-1 від 06.08.2009, адресованого міському голові м.Стрия, у грудні 2008р. ПФ НВП "Комтех-плюс" звернулась на адресу Стрийської міської ради із листом №200-12/08-1 від 18.12.2008, відповідно до якого просила продовжити термін дії дозволу на розміщення рекламних щитів. Листом Стрийської міської ради №3-13/2749 від 24.01.2009 в задоволенні клопотання позивача було відмовлено та повідомлено останнього про необхідність демонтажу рекламоносіїв.
13.07.2009р. Виконавчим комітетом Стрийської міської ради скеровано на адресу Стрийського МККП лист-розпорядження №277 про демонтаж рекламних щитів, які встановлені самовільно або строк дії договорів на їх встановлення закінчився, зокрема, рекламного щита по вул.Андрусяка.
На виконання вказівки, викладеної у вищевказаному листі, 16.07.2009р. відповідач-1 здійснив демонтаж рекламоносія по вул.Андрусяка у м.Стрий розміром 6,0х3,0м, про що склав акт виконаних робіт та надання послуг від 16.07.2009. Згідно акту вартість виконаних робіт по демонтажу рекламної конструкції становить 6873,46 грн.
Судом встановлено, що вартості робіт по демонтажу рекламоносія позивач не оплатив, рекламний щит зі складу відповідача-1 не забрав.
ПФ НВП "Комтех-плюс" на підставі додаткової угоди №1 від 31.08.2008 до договору від 28.09.2006 №140-К-П/2006 [425-М/2006] взяла у користування у ДП "Контракти-медіа" ТОВ "Українське рекламне агентство "Галицькі контракти" рекламну конструкцію. Згідно з п.1 додаткової угоди №1 від 31.08.2008 до договору від 28.09.2006 строк користування майном встановлено з 31.08.2008р. по 01.06.2012р. У випадку неповернення рекламного щита до 10.06.2012р. ПФ НВП "Комтех-плюс" відшкодовує ДП "Контракти-медіа" вартість рекламоносія протягом 10 календарних днів (п.4.4 додаткової угоди №1 до договору від 28.09.2006).
28.05.2010р. позивач направив відповідачу-1 лист №130-08/10 із вимогою повернути демонтований рекламний щит, що знаходиться на складі Стрийського МККП. На вказаний лист відповідач-1 надав лист-відповідь №420 від 17.06.2010, в якому вказав, що на демонтаж рекламоносія Стрийським МККП було затрачено ресурси (автотранспорт, робочу силу), а тому Стрийський МККП пропонує ПФ НВП "Комтех-плюс" провести оплату згідно наданого розрахунку та після цього забрати рекламну конструкцію. До листа відповідач-1 долучив калькуляцію на демонтаж бігбордів по вул.Андрусяка на суму 6873,46 грн.
30.05.2012р. позивач повторно звернувся на адресу відповідача-1 із вимогою повернути рекламну конструкцію, наголошуючи на тому, що згідно умов договору №1 від 27.06.2008 демонтовувати рекламну конструкцію вправі був лише заявник. Проте, вимоги позивача відповідач-1 не задовольнив.
Таким чином, на думку скаржника, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача-1 рекламний щит з вул.Андрусяка у м.Стрий було демонтовано та передано на склад Стрийського МККП, а повернути рекламоносій позивачу відповідач-1 відмовився, позивача було позбавлено можливості виконати договірні зобов'язання перед ДП "Контракти-медіа" згідно додаткової угоди №1 від 31.08.2008. У зв'язку з чим, платіжним дорученням №ПП-0000419 від 19.06.2012 ПФ НВП "Комтех-плюс" перерахувало на рахунок ДП "Контракти-медіа" вартість рекламного щита в розмірі 47500 грн., чим позивачу було завдано збитків на цю ж суму.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За таких обставин та враховуючи закінчення терміну дії дозволу на розміщення наземного двостороннього рекламоносія (згідно із п.9.1.1 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №214 від 13.06.2008), повідомлення позивача про закінчення терміну дії зазначеного дозволу та невиконання ним взятого на себе обов'язку демонтувати рекламоносій після закінчення терміну дії дозволу (починаючи з 01.01.2009 року) згідно з п.2.2.5 договору №1 від 27.06.2008, та з огляду на ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень скаржника щодо неправомірності проведеного відповідачем-1 демонтажу спірного рекламоносія та утримання його без достатніх правових підстав.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційна інстанція погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з врахуванням того, що відсутні усі чотири елементи для настання цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено оспорювання та скасування судом, як незаконних, рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради №214 від 13.06.2008 (про відмову у продовженні строку дії дозволу) та листа-розпорядження виконавчого комітету Стрийської міської ради №277 від 13.07.2009р., на виконання яких правомірно діяв відповідач-1 при демонтажі належного позивачу рекламоносія.
Таким чином, заявник не обґрунтував та не довів, в чому саме полягає неправомірна поведінка відповідача-2 (Стрийської міської ради), яка безпосередньо не утримує належне позивачу майно та з цього приводу не приймала незаконних рішень і не створювала з цього приводу жодних перешкод. Доводи заявника зводяться виключно до посилань на наявність протиправної поведінки в діях відповідача-1, які нібито полягають у безпідставному утриманні рекламного щита та невжитті заходів щодо його повернення позивачу.
Отже, незаконність рішень та протиправність дій відповідача-2 при демонтажі рекламоносія судами не встановлено. Відтак, колегія зазначає, що у разі відсутності протиправності у діях відповідача-2 щодо завдання збитків позивачу, цивільна відповідальність не настає.
Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано скаржником, 16.07.2009 року Стрийський міський комбінат комунальних підприємств здійснив демонтаж рекламоносія по вул.Андрусяка у м.Стрий розміром 6,0х3,0м, на виконання листа-розпорядження виконавчого комітету Стрийської міської ради №277 від 13.07.2009р., яким відповідача-1 було зобов'язано демонтувати рекламні щити, встановлені самовільно або строк дії договорів на встановлення яких закінчився, зокрема, рекламний щит по вул.Андрусяка, та який (лист-розпорядження) є чинним і позивачем не оспорювався у передбаченому законодавством порядку.
Відтак, колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент демонтажу спірного рекламного щита, правових підстав для його розміщення на вул.Андрусяка у м.Стрий не було, у зв'язку з чим демонтаж вказаного рекламного щита було здійснено правомірно.
Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Безпредметними визнаються посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів щодо неповернення та утримання відповідачем-1 рекламного щита позивача на ст.ст.400,1212 ЦК України, оскільки згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.1192,1213 ЦК України, передумовою для відшкодування збитків у грошовому виразі є факт втрати або пошкодження належного позивачу майна (рекламоносія). Однак, судами попередніх інстанцій було встановлено та завником не заперечується факт перебування спірного рекламоносія у задовільному технічному стані, що виключає можливість відшкодування позивачу збитків в розмірі вартості цього майна.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, порушені заявником питання щодо безпідставного утримання відповідачем-1 належного позивачу рекламоносія та обумовленого цим недотримання вимог ст.1212 ЦК України можуть бути предметом іншого позовного провадження (віндикаційного позову), проте, жодним чином не доводять завдання збитків позивачу у заявленому розмірі.
Колегія не приймає до уваги недоречні твердження скаржника про відсутність у нього права подати позов про витребування спірного майна після 10.06.2012 року з мотивів закінчення строку дії договору користування рекламним щитом, оскільки судами попередніх інстанцій з достовірністю встановлено, що позивачем платіжним дорученням №ПП-0000419 від 19.06.2012 було перераховано на рахунок ДП "Контракти-медіа" вартість рекламного щита в розмірі 47500 грн.
Відтак, до заявника перейшло право власності на спірний рекламоносій, у зв'язку з чим, з моменту набуття права власності він не позбавлений можливості подати віндикаційний позов, який в даній правовій ситуації є належним способом захисту цивільних прав позивача.
Крім того, з врахуванням приписів ст.ст.1192,1212 ЦК України, колегія вважає передчасними посилання заявника на доведеність розміру завданих йому збитків за умови недоведеності втрати чи пошкодження належної позивачу речі (рекламного щита).
Інші наявні заперечення заявника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі (калькуляція на демонтаж бігбордів по вул.Андрусяка на суму 6873,46 грн., посвідчення про відрядження, протокол від 05.11.2012, відеозапис від 05.11.2012) та до намагань надати перевагу певним доказам (додаткова угода №1 від 31.08.2008), проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі №5015/3207/12 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун