"05" березня 2013 р. Справа № 18/1632/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач
суддів:Акулової Н.
Владимиренко С.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна факторингова компанія"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р.
у справі№ 18/1632/11 господарського суду Полтавської області
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від кредиторів:Гонда О.Ю., за довіреністю (ТОВ "Торгова компанія "Ексімтрейд-Бєлгород")
від боржника:не з'явився
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.05.2012 р. у справі № 18/1632/11 (суддя Паламарчук В.В.) визнано грошові вимоги ТОВ "Південна Факторінгова Компанія", м. Запоріжжя у розмірі 1093701,80 грн. (основний борг), 125,00 грн. (державне мито та витрати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора).
Ухвалено, що решта вимог, заявлених ТОВ "Південна Факторінгова Компанія", в сумі 5806708,06 грн. не підлягає визнанню.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ексімтрейд-Бєлгород" задоволено частково.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.05.2012р. у справі №18/1632/11 скасовано в частині задоволення кредиторських вимог на суму 1 093 701,80 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволені кредиторських вимог.
В іншій частині ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.05.2012р. у справі №18/1632/11 залишено без змін.
Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р. у справі № 18/1632/11, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна факторингова компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови, з вимогою прийняти нове рішення яким залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.05.12р. по справі № 18/1632/11 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Південна факторингова компанія" в розмірі 1093701,80грн. (основний борг) та 125,00грн. (державне мито та витрати на внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора).
До початку розгляду справи, від касатора надійшло Доповнення до касаційної скарги, відповідно до якого заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 29.05.12р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р. та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення Харківським апеляційним судом при прийнятті оскарженої постанови приписів ст.ст. 4, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 105 ГПК України, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996р. № 02-5/422, пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р., ст.ст. 257, 261, 530 Цивільного кодексу України, а також посилається на неповне дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи та невідповідність висновків суду приписам ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції, що діяла на момент складення податкової накладної).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд-Бєлгород" у клопотанні від 28.01.13р. проти прийняття Доповнень до касаційної скарги заперечує, посилаючись на те, що процесуальним Законом такі дії заявника касаційної скарги не передбачені.
У відзиві на касаційну скаргу від 28.01.13р. ТОВ "Ексімтрейд-Бєлгород" проти вимог та доводів скаржника, викладених як у касаційній скарзі так і в Доповненнях до неї, заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р. залишити без змін.
До судового засідання від представника скаржника надійшла клопотання про продовження строку та відкладення розгляду справи у зв'язку зі службовим відрядженням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна факторингова компанія".
Дане клопотання судовою колегією відхилене як необґрунтоване, підстави неможливості прибуття повноваженого представника до судового засідання не доведені. Крім того, слід зазначити, що під час розгляду у касаційній інстанції даної справи, розгляд останньої неодноразово продовжувався та відкладався саме за клопотанням представника скаржника в чому судова колегія вбачає зловживання наданими процесуальним законом правами та вважає, що дії представника скаржника направлені на затягування розгляду даної справи.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та Доповнення до неї , заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.06.11р. порушено справу № 18/1632/11 за заявою ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про банкрутство ТОВ "Нерудбудматеріали".
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.07.11р. у справі № 18/1632/11 за результатами підготовчого засідання визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", в сумі 503244,46грн. основного боргу, введено процедуру розпорядженням майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича.
ТОВ «Південна Факторингова Компанія» звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою з грошовими вимогами до ТОВ «Нерудбудматеріали» на суму 6 900 409,86 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Південна Факторингова Компанія» посилається наявність боргу у розмірі 5 462 010,84грн., що виник на підставі договору поставки від 11.07.2004р. №13/1 укладеного між ТОВ «Південна Факторингова Компанія» та ТОВ «Нерудбудматеріали» та боргу у розмірі 1 438 399,02 грн. - на підставі .договору поставки товарів та послуг від 13.01.2004р. №13/1.
Судами також встановлено, що відповідно до п. 1.1 договору поставки №13/1 від 11.07.2004р. ТОВ «Південна Факторингова Компанія» приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність ТОВ «Нерудбудматеріали» основні засоби, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, зазначених даним договором, прийняти й оплатити Товар.
Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено, що загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у Специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 9.7 договору від 11.07.2004р. №13/1 договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2004р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до Специфікації №1 до договору поставки від 11.07.2004р. №13/1 ТОВ «Південна Факторингова Компанія» зобов'язувалася поставити, а ТОВ «Нерудбудматеріали» сплатити та прийняти екскаватор ЕКГ-5И та буровий станок СБШ 200 на загальну суму 5 462 010,84 грн.
Згідно видаткової накладної №Н-0000018 від 12.07.2012р.ТОВ «Південна Факторингова Компанія»поставила ТОВ «Нерудбудматеріали» Екскаватор ЕКГ-5И та Буровий станок СБШ 200 на суму 5 462 010,84грн.
Відповідно до податкової накладної від 12.07.2004р. №87 ТОВ «Нерудбудматеріали» на підставі рахунку фактури від 12.07.2004р. №12 сплачено ТОВ «Південна Факторингова Компанія» 5 462 010,84 грн.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій щодо погашення грошових вимог ТОВ «Нерудбудматеріали» перед ТОВ «Південна Факторингова Компанія»за договором поставки від 11.07.2004р. №13/1, а тому в цій частині вимоги ТОВ «Південна Факторингова Компанія» судами відмовлено обґрунтовано.
Також, судами встановлено, що 13.01.2004р. між ТОВ «Нерудбудматеріали» та ТОВ «Південна Факторингова Компанія» укладено договір поставки товарів та послуг №13/01.
Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Нерудбудматеріали» приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених даним договором, систематично передавати у власність ТОВ «Південна Факторінгова Компанія» товари та послуги, а ТОВ «Південна Факторингова Компанія» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти й оплатити товари та послуги.
Згідно п.1.2 Договору зазначена кількість товарів та послуг, що є предметом поставки за договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються в рахунках, які видаються ТОВ «Південна Факторингова компанія».
За умовами п. 4.5 Договору оплата товару та послуг ТОВ «Південна Факторингова Компанія» здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок ТОВ «Нерудбудматеріали», згідно виставленого рахунку на кожну партію товарів та послуг.
Строк дії договору встановлений п. 8.7 з моменту його підписання сторонами до 31.09.2006р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Судом апеляційної інстанції, під час здійснення апеляційного провадження на підставі матеріалів справи, а саме платіжних доручень №190 від 01.10.2004р., №192 від 07.10.2004р., №194 від 20.10.2004р., №195 від 20.10.2004р., №204 від 20.10.2004р., №210 від 02.11.2004р., №212 від 03.11.2004р., №219 від 04.11.2004, №221 від 05.11.2004, №223 від 10.11.2004р., №230 від 17.11.2004р., №232 від 25.11.2004р., №243 від 26.11.2004р., №248 від 20.12.2004р., №249 від 22.12.2004р., №255 від 28.12.2004р. встановлено, що ТОВ «Південна Факторингова Компанія» попередньо оплатила товар та послуги згідно договору від 13.01.2004р. на загальну суму 667 000,00грн.
Згідно податкових накладних №56 від 07.10.2004р., №57 від 07.10.2004р., №59 від 02.10.2004р., №60 від 02.11.2004р., №64 від 03.11.2004р., №62 від 04.11.2004р., №64 від 05.11.2004р., № 65 від 10.11.2004р., №70 від 17.11.2004р., №72 від 25.11.2004р., №73 від 26.11.2004р., №82 від 20.12.2004р., 83 від 23.12.2004р. та № 85 від 29.12.2004р. ТОВ «Нерудбудматеріали» надано ТОВ «Південна Факторингова Компанія» товарів та послуг на загальну суму 667000,00грн.
Решту кредиторських вимог ТОВ «Південна Факторингова Компанія» на суму 812 200,00грн., яка, на думку останнього, підтверджується виписками з банків - реєстрами відправлених документів системи КЛІЄНТ-БАНК , судом апеляційної інстанції відхилено як такі , що не підтверджені належними доказами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
За приписами ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.
За приписами ст. 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.
Отже, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.
Під конкурсними кредиторами згідно із абзацом шостим ст. 1 Закону про банкрутство слід розуміти кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, або тих, що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не забезпечені заставою майна боржника.
Тож, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
При цьому , заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом перегляду суду апеляційної інстанції є грошові вимоги ТОВ «Південна Факторингова Компанія» до боржника - ТОВ «Нерудбудматеріали» у сумі 6 900 409,86 грн.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів, погоджується з висновками Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р. щодо не доведеності ТОВ «Південна Факторингова Компанія» наявність кредиторських вимог .
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів погоджується з тим, що враховуючи право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції дав цілком вірне обґрунтування недоведеності наявності кредиторських вимог ТОВ «Південна Факторингова Компанія» .
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд відповідно до статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином з'ясував зміст зобов'язальних правовідносин сторін, дійшовши законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду даного спору.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна факторингова компанія" у справі № 18/1632/11 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.12р. у справі № 18/1632/11 залишити без змін .
Головуючий суддя:М. Запорощенко
Судді: Н. Акулова
С. Владимиренко