"04" березня 2013 р. Справа № 5023/2465/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКота О.В.
суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)
за участю представників:
від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)
від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішеннягосподарського суду Харківської області від 07.08.2012р.
та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р.
у справі№ 5023/2465/12 господарського суду Харківської області
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_5
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 431 825,00 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5, позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 598 982,68 грн., з яких 431 825,00 грн. основного боргу, 123 501,95 грн. інфляційних втрат, 43 655,73 грн. трьох процентів річних (з у рахуванням збільшення позовних вимог).
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2012р. (суддя Смірнова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.), позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 431 825,00 грн. боргу, 123 501,95 грн. інфляційних втрат, 43 655,73 грн. трьох процентів річних.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду обґрунтовані приписами статей 257, 261, 509, 525, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України, з огляду на встановлення факту порушення відповідачем зобов'язання за договором від 27.02.2008р. купівлі-продажу щодо оплати отриманого від позивача обладнання. Окрім цього суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем при зверненні до суду пропущено позовну давність з поважних причин, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту на загальних підставах.
Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 256, 257, 264, 267, 530, 692 Цивільного кодексу України, статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що позивачем не було доведено належним чином поважності причин пропущення позовної давності для звернення до суду. Крім того скаржник зазначає, що апеляційний суд в порушення статті 77 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за відсутності відповідача та його представників за наявності відповідного клопотання останнього про відкладення такого розгляду.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.02.2008р. між ФОП ОСОБА_5 (продавець) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (далі - договір), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю обладнання (стан гибочний для виготовлення металопрофіля ГК 3.00.000), а покупець - сплатити його вартість в розмірі 431 825,00 грн.
Передача майна у власність засвідчується актом прийому-передачі за підписом та печаткою продавця та покупця до 31.12.2008р. (пункт 2.1. договору).
У пункті 4.1. договору встановлено, що він укладений строком до 31.12.2008р. та передача обладнання здійснюється згідно акта прийому-передачі за підписами сторін до 31.12.2008р.
27.02.2008р. на виконання договору від 27.02.2008р. сторонами було підписано акт прийомки-передачі обладнання та скріплено їхніми печатками.
Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідач, отримавши від позивача на виконання договору від 27.02.2008р. обладнання, не сплатив його вартість, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 431 825,00 грн.
У відповідності до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія погоджується з висновками судів стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача 431 825,00 грн. основного боргу, 123 501,95 грн. інфляційних втрат та 43 655,73 грн. трьох процентів річних.
При цьому місцевим та апеляційним судами було встановлено, що ФОП ОСОБА_5 звернувся за захистом порушеного права зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, однак таке пропущення відбулося з поважних причин.
У свою чергу доводи скаржника зводяться передусім до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин стосовно поважності причин пропуску позивачем позовної давності у даній справі, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції, оскільки касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Окрім цього судом апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через хворобу останнього, у зв'язку з непідтвердженням належними доказами наведених відповідачем у клопотанні обставин та наявності у нього права і можливості забезпечити у такому випадку участь у судовому засіданні своїх представників.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. у справі № 5023/2465/12 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Кот
Судді: О.А. Кролевець
О.В. Попікова