Справа № 2609/29114/12
2-448/13
28 лютого 2013 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
07 грудня 2012 року позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача та з уточненням 11 лютого 2013 року позовних вимог, просять суд ухвалити рішенням яким:
- зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради скасувати борг в сумі 2177 гривень 14 копійок за житлово-комунальні послуги відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 шляхом його списання з власника особового рахунку № НОМЕР_1 в ВСП «Батиївський» ОСОБА_1;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок сум за житлово-комунальні послуги за 2012 та 2013 рік згідно тарифів, які діють до 20-го числа;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 327 гривень;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 400 гривень кожному на відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з відповідача на користь:
ОСОБА_1 судовий збір в сумі 321 гривні 90 копійок та 04 гривні 29 копійок комісії ощадбанку за сплату судового збору шляхом переказу коштів на адресу: АДРЕСА_1;
ОСОБА_2 судового збору в сумі 321 гривні 90 копійок шляхом переказу коштів на адресу: АДРЕСА_1;
ОСОБА_3 судового збору в сумі 321 гривні 90 копійок шляхом переказу коштів на адресу: АДРЕСА_1;
ОСОБА_4 судовий збір в сумі 321 гривні 90 копійок та 04 гривні 29 копійок комісії ощадбанку за сплату судового збору шляхом переказу коштів на адресу: АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивують тим, що вони в рівних частках є співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 червня 2004 року частково задоволено позовні вимоги відповідача про стягнення з них заборгованості за надані послуги в сумі 6134 гривні 91 копійки та стягнуто суму 3667 гривень 74 копійки в межах трирічного строку позовної давності.
23 березня 2009 року знову розглядався позов відповідача про стягнення з них заборгованості в сумі 2177 гривень 14 копійок і представник комунального підприємства подала заяву про залишення позову без розгляду.
Не дивлячись на зазначені рішення суду, відповідач продовжує в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг зазначати про наявність заборгованості в сумі 2177 гривень 14 копійок.
Через наявність «боргу» в лютому, травні, липні 2012 році до них неправомірно застосовувались тарифи «після 20 числа».
Вважають, що вони безпідставно були позбавлені вказаної пільги, і відповідно їм за 2012 рік мають бути проведені перерахування по тарифах, що діють до 20 числа поточного місяця.
Крім того, в силу ст. 22 ЦК України діями відповідача їм заподіяні збитки в сумі 327 гривень, яких вони зазнали, щоб захистити свої права, а саме: 250 гривень були витрачені на отримання юридичної консультації та 77 гривень - на секретарські послуги.
Вся їх сім'я зазнає моральної шкоди від протиправних дій відповідача, оскільки кожен місяць з 2006 року вони отримують повідомлення про заборгованість, листи-попередження. Кожен з них оцінює спричинену відповідачем моральну шкоду в 400 гривень.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, яка також є представником позивача ОСОБА_3, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтримали заявлений позов та просили його задовольнити.
Представник відповідача - КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації проти задоволення позову заперечує. Пояснила суду, що рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 291/5678 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації», реорганізовано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району у м. Києві (КП УЖГ) шляхом приєднання до комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. У зв'язку з цим, КП «Дирекція» стало правонаступником прав та обов'язків КП УЖГ.
До січня 2012 року мешканцям надходило дві квитанції: одна - боргова, де зазначалася сума заборгованості перед КП УЖГ, а друга - поточна квитанція про сплату житлово-комунальних послуг перед КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду». У січні 2012 року зазначені квитанції були об'єднанні в одну.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2004 року частково задоволено вимоги житлового органу про сплату заборгованості в межах трирічного строку позовної давності, проте залишилась непогашеною сума боргу в розмірі 2177 гривень 14 копійок поза межами строку позовної давності.
Рішенням суду не визначено обов'язок КП УЖГ Солом'янського району провести списання решти боргу, тому заборгованість позивачів по квартирі значиться на їх особовому рахунку до цього часу.
Законодавством України не передбачено списання заборгованості по оплаті комунальних послуг з підстав, зазначених у позовній заяві і такі підстави не зазначають позивачі в своїй заяві.
Згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 140 від 03 лютого 2011 року «Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальні послуги у м. Києві» при наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за попередні періоди, на яку не укладено договір про її реструктуризацію, застосовуються тарифи, встановлені для розрахунків з населенням за оплатою останнім після 20 числа кожного місяця, що настав за розрахунковим.
Оскільки позивачі мають заборгованість, вони позбавлені права отримувати зазначену пільгу.
Щодо спричинення позивачам моральної шкоди та збитків, то в задоволені позову просить відмовити з підстав недоведеності позивачами їх порушеного права відповідачем.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачі в рівних долях є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с. 6).
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, надає позивачам послуги по утриманню будинку та прибудинкової території і комунальні послуги.
У судовому засіданні позивачі не оспорюють той факт, що ОСОБА_1 є власником особового рахунку № НОМЕР_1, та що за ними на цьому рахунку значиться заборгованість за отримані послуги в розмірі 2177 гривень 14 копійок.
Заявляючи позов про захист порушеного права, позивачі просять суд ухвалити рішення, яким списати з особового рахунку зазначену заборгованість, оскільки закінчився строк позовної давності на стягнення цього боргу.
Способи захисту порушеного права визначені статтею 16 ЦК України.
Зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки закон не передбачає такого способу захисту порушеного права, як списання боргу по оплаті за надані комунальні послуги.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що на даний час існують всього два нормативно-правових акта, які передбачають підстави для списання заборгованості: «Порядок погашення заборгованості ветеранів Великої Вітчизняної Війни», затверджений спільним Наказом Мінфіну, Мінекономіки, Мінпраці, ДПІ від 15 листопада 1999 року та Постанова КМ України «Про заходи щодо проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадбанку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги» від 19 липня 2005 року.
Відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд прибудинкової території і комунальні послуги, що утворились станом на 1 грудня 2006 року» від 20 грудня 2006 року № 498V, позивачі мають право укласти договір про реструктуризацію заборгованості.
Аналогічні роз'яснення містяться і в листі № 12\1-64 від 17 травня 2007 року Міністерства з питань житлово-комунпльного господарства України (а.с. 101).
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
З огляду на наведе, вимога позивачів про списання заборгованості за надані їм послуги, задоволенню не підлягають.
Заслуговують на увагу і доводи представника відповідача про те, що у відповідача відсутн правові підстави для застосування пільги «тарифи до 20 числа» з огляду на таке.
Надання такої пільги мешканцям міста Києва передбачено Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 03 лютого 2012 року № 140 «Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальнім послуги в місті Києві».
Відповідно до пункту 2.6 зазначеного розпорядження слід застосовувати тарифи, встановлені для розрахунків з населенням з оплатою останнім після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, у разі наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за попередні періоди, на яку не укладено договір про її реструктуризацію (підпункт 2.6.3).
З наведеного нормативно-правового акту вбачається, що, що нараховуючи плату за надані послуги, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому цим Розпорядженням.
Та обставина, що закінчився строк позовної давності для стягнення суми заборгованості в судовому порядку, не спростовує того, що позивачі певний час не вносили плату за отримані ними послуги і мають таку заборгованість за попередній період, тому відсутні правові підстави для задоволення їх позовної вимоги про зобов'язання відповідача зробити перерахунок сум за житлово-комунальні послуги за 2012 та 2013 рік згідно тарифів, які діють до 20-го числа;
Стосовно позовних вимог про відшкодування збитків та моральної шкоди, то позивачі ці вимоги обґрунтували порушенням їх прав на списання заборгованості та відмови у перерахунку сум за житлово-комунальні послуги за 2012 та 2013 рік згідно тарифів, які діють до 20-го числа.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині списання заборгованості та відмови у перерахунку сум за житлово-комунальні послуги за 2012 та 2013 рік згідно тарифів, які діють до 20-го числа, слід відмовити і в задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків та моральної шкоди.
За таких обставин, не підлягають стягненню на користь позивачів і понесені судові витрати.
З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 19 Конституції України, статтями 16, 355, 358, 360 ЦК України, Законом України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд прибудинкової території і комунальні послуги, що утворились станом на 1 грудня 2006 року», Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 03 лютого 2012 року № 140 Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальнім послуги в м. Києві», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: