донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.03.2013 р. справа №5006/29/158/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівТатенко В.М. Богатир К.В., Ушенко Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:Лещенко О.В. довіреність
від відповідача:Бузивська Н.М. довіреність
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від30.01.2013р
по справі№ 5006/29/158/2012 (суддя: Риженко Т.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», с. Андрусове Сімферопольський район Автономна Республіка Крим
до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області
простягнення 9' 720,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер», с. Андрусове Сімферопольський район Автономна Республіка Крим (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області (далі - «Відповідач») заборгованості у розмірі 9' 720,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2013 року у справі № 5006/29/158/2012 позов був задоволений у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості позовних вимог та правомірності заявленої суми.
Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Скаржник підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу - безпідставними, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" поставило Публічному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" товар, який останнім був прийнятий, на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 7573 від 21.05.2012р., на загальну суму 9' 720,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 933 від 24.05.2012р. та корегувальною накладною № 933-1 від 14.05.2012р. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.
Відповідачем оплату за поставлений товар здійснено не було, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 9' 720,00грн.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 2 від 05.11.2012р., з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 9' 720,00грн.
В обґрунтування вимог позову Позивач послався на факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу («ГК») України (ч.6 ст. 265 ГК України) та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу («ЦК») України.
Приписи п.6 ст. 265 ГК України встановлюють, що реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 251 ЦК України встановлені поняття "строк" та "термін" виконання.
Терміном, зокрема - є певний момент у часі, з настанням якого має бути здійснене виконання зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.202 ГК України, яка кореспондується зі ст.. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Тому, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що продукція за договором була поставлена позивачем у відповідності до його умов та отримана відповідачем.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2012 року по справі № 5006/29/158/2012 - залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: К.В.Богатир
Л.В. Ушенко
Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСДО; 1-ДАГС