21 лютого 2013 року (10 год. 55 хв.)Справа № 808/980/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання Я.М. Муха
за участю представників сторін :
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - Прокоф'єв С.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовною заявою : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3
до : Запорізької митниці
про : визнання протиправними та скасування рішень
ФОП ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Запорізької митниці (далі-відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Запорізької митниці №14 від 17.01.2013 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито у сумі 1 370 345,53 грн., у т.ч. 1 370 345,53 грн. за основним платежем та 0,00 грн. - штрафних санкцій.
Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що нарахування грошового зобов'язання відповідачем на підставі Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» є незаконними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки податкове повідомлення-рішення про донарахування відповідачем суми антидемпінгового мита при митному оформленні позивачем товарів згідно ВМД ґрунтується на застосуванні Рішення від 29.09.2009 року, яке станом на 17.12.2010 року було нечинним, тому як 25.11.2010 року Київським апеляційним адміністративним судом по справі №2а-3851/10/2670 було прийнято постанову про визнання протиправним Рішення від 29.09.2009 року та його скасування. 25.11.2010 року вказана постанова суду набрала законної сили.
Тобто,керуючись вищевказаною постановою Київського апеляційного адміністративного суду, позивач здійснив митне оформлення товарів згідно ВМД без нарахування антидемпінгового мита. Згодом, 16.03.2011 року Вищим адміністративним судом України було скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі №2а-3851/10/2670. Тобто, в період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року Рішення від 29.09.2009 року було нечинним. Отже, у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування антидемпінгового мита при митному оформленні товарів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, надав письмові заперечення, відповідно до яких невиїзна документальна перевірка позивача на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів згідно вимог ст.351 Митного кодексу України у встановленому законом порядку. Посилання позивача на нечинність Рішення від 29.09.2009 року відповідач вважає безпідставним, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року було скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 року про відмову в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Рішення від 29.09.2009 року. Враховуючи, що судом касаційної інстанції Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року було визнано правомірним, то зазначені в ньому антидемпінгові заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувалися, в тому числі і в період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.
У відповідності до укладеного 27.03.2006 між Фірмою «VOGT MEDICAL VERTRIEB GMBH» та Позивачем контракту №359, останньому поставлялась продукція медичного призначення, у тому числі шприци з голками з пластмасових матеріалів, що використовуються у медицині об'ємом 5 мл, 10 мл походженням з Королівства Іспанія.
На виконання умов контракту №359 від 27.03.2006 Позивачу з травня 2010 по лютий 2011 (період зупинення чи скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД- 216/2009/4402-37 від 29.09.2009) надійшла продукція медичного призначення, серед якої також Шприци з голками, з пластмасових матеріалів, що використовуються у медицині: Шприци ін'єкційні одноразового застосування BD DISKARDIT TM II : об'ємом 5 мл; об'ємом 10 мл, походженням з Королівства Іспанія. Позивачем подані до митного оформлення товарів наступні вантажні митні декларації:
від 05.05.2010р. №112000010/2010/3095,
від 03.06.2010р. №112000010/2010/4030,
від 14.06.2010р. №112000010/2010/4366,
від 25.08.2010р. №112000010/2010/6645,
-від 24.0І.2010р. №112000010/2011/450,
від 21.02.2011р. №112000010/2011/1305,
Товар пройшов митне оформлення та був випущений у вільний обіг.
Визначення податкових зобов'язань, належних до сплати при митному оформлення зазначених товарів, здійснювалося за ставками ввізного мита, затвердженими Законом України "Про Митний тариф України", відповідно до вимог Закону України від "Про Єдиний митний тариф", Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», Наказу Держмитслужби України від 23.01.2006 № 30 "Про порядок справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України", чинних на день подання ВМД до митного оформлення.
Стосовно проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки, необхідно зазначити наступне.
Як визначено у ч.1 ст.345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Згідно ч.2 вказаної статті Митного кодексу України, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Згідно ч.1 ст.351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Відповідно до ч.3 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.
За викладених вище обставин суд вважає, що після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 16.03.2011 року по справі № К-40593/10 у Південної митниці були наявні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки, передбачені ст.351 Митного кодексу України.
Згідно Наказу Запорізької митниці від 05.12.2012 № 752 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 вимог законодавства України з питань державної митної справи» проведена невиїзна документальна перевірка.
За результатами перевірки був складений Акт документальної невиїзної перевірки №н/0045/12/112000006/НОМЕР_1 від 24.12.2012 (далі - Акт).
За результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи встановлено факти митного оформлення товару без сплати антидемпінгового мита за ставкою 10,54 %(для шприців об'ємом 5мл) та ставкою 196,38 %(для шприців об'ємом 10 мл) по наступним митним деклараціям: від 05.05.2010 № 112000010/2010/3095, від 03.06.2010 № 112000010/2010/4030, від 14.06.2010 № 112000010/2010/4366, від 25.08.2010 № 112000010/2010/6645, від 24.01.2011 № 112000010/2011/450, від 21.02.2011 № 112000010/2011/1305, що призвело до заниження податкового зобов'язання по антидемпінговому миту на загальну суму 1 370 345,53 грн.
21 січня 2013 року Позивач отримав податкове повідомлення форми «Р» №14 від 17.01.2013 року Запорізької митниці про визначення суми податкового зобов'язання за платежем: антидемпінгове мито у сумі 1 370 345,53 грн., у т.ч. 1 370 345,53 грн. за основним платежем та 0,00 грн. - штрафних санкцій.
Штрафна санкція не нараховувалася у зв'язку з тим, що на момент оформлення позивачем митних декларацій діяло рішення суду про зупинення Рішення Міжвідомчої комісії від 29.09.2009.
Нарахування грошового зобов'язання здійснено відповідачем на підставі Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки». Згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року строком на 5 років запроваджено ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт шприців в Україну походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи позивач при ввезенні вищенаведеного товару на територію України за вищевказаними ВМД не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито у зв'язку з тим, що дію Рішення Комісії від 29.09.2009 було зупинено ухвалами Окружного адміністративного суду від 05.11.2009 та від 12.03.2010 у справах №2а-3851/10/2670, № 2а-10391/09/2670.
Зазначені ухвали суду у відповідності до вимог ч.4 ст.186, ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України набрали законної сили з 11.11.2009 та 18.11.2010.
21.01.2010 ухвалою того ж суду у вказаній справі були скасовані заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою про забезпечення позову від 05.11.2009.
12.03.2010ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у порядку забезпечення позову у справі №2а-3851/10/2670 знову було зупинено дію Рішення Комісії від 29.09.2009 яка набрала чинності 18.03.2010.
15.09.2010 постановою Окружного адміністративного міста Києва у справі № 2а-3851/10/2670 в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії від 29.09.2009р. було відмовлено.
25.11.2010 постановою Київського апеляційного адміністративного суду у вищевказаній справі було скасовано постанову суду першої інстанції від 15.09.2010р. та позовні вимоги задоволені про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 25.11.2010.
16.03.2011 ухвалою Вищого адміністративного суду постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010р. було скасовано, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2009р. залишено в силі, а Рішення Комісії від 29.09.2009 відновлено.
Зазначена ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 254 КАС України з моменту її проголошення, тобто з 16.03.2011.
Суд не погоджується з твердження позивача, що в період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року було нечинним на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-3851/10/2670, а тому антидемпінгове мито за відповідними ВМД не підлягає сплаті, - оскільки ухвалою від 16.03.2011 року Вищого адміністративного суду України по справі № К-40593/10 було скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року по справі №2а-3851/10/2670 про визнання протиправним та скасування Рішення від 29.09.2009 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.09.2010 року, якою у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення від 29.09.2009 року відмовлено повністю. При цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстав для звільнення позивача від сплати антидемпінгового мита немає, а тому відповідачем за наслідками невиїзної документальної перевірки правомірно нарахована сума податкових зобов"язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст..3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Тобто митне оформлення товарів проводиться на підставі нормативно-правових актів чинних на день прийняття митної декларації митним органом України. Однак тимчасове зупинення дії нормативного акту не є тотожнім поняттям з втратою чинності такого нормативного акту, відповідно на момент митного оформлення позивачем товару Рішення Міжвідомчої комісії від 29.09.2009 було чинним. Таким чином, після закінчення терміну на який було зупинено Рішення Міжвідомчої комісії від 29.09.2009, дія останнього вважається поновленою. Враховуючи, що Вищий адміністративний суду вважає, що Рішення Міжвідомчої комісії від 29.09.2009 було помилково скасоване судом апеляційної інстанції, тому суд вважає дії відповідача правомірними.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач при призначенні та проведенні невиїзної документальної перевірки позивача за наказом, прийнятті податкового повідомлення-рішення діяв правомірно, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, відповідно прийняте відповідачем рішення є законним та обґрунтованим, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд
В адміністративному позові відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 01.03.2013.
Суддя О.В.Конишева