ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/26069 28.02.13
За позовом ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 5 379,26 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача Гермаш С.М. (дов. № 3645/18 від 11.12.2012)
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПрАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ», страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (надалі - ВАТ «СК «Нова», відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5 379,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.01.2013 порушено провадження у справі № 910/26069, розгляд справи призначено на 24.01.2013.
Представник позивача в судове засідання 24.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 24.01.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалою розгляд справи відклав на 14.02.2013.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 14.02.2013 з'явилися, дали пояснення по справі. Представник відповідача через канцелярію суду 14.02.2013 подав відзив на позовну заяву. Суд оголосив перерву на 28.02.2013. Явку представників сторін визнано обов'язковою, про що їм доведено.
Представник позивача в судове засідання 28.02.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 28.02.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
05.04.2011 між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та Бокун Інессою Василівною (далі - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 9173Г-а/11К (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Нісан», д.н. АН 8085 НЕ (надалі - застрахований автомобіль).
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
17.10.2011 на вул. Жилянська в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Кликавка Анатолій Іванович, керуючи транспортним засобом «Шевролет Авео », д.н. АІ 0822 ВІ, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив зіткнення зі застрахованим позивачем автомобілем «Нісан», д.н. АН 8085 НЕ, що призвело до механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу.
Із довідки № 8895696 ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Шевролет Авео», д.н. АІ 0822 ВІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Нісан», д.н. АН 8085 НЕ, знаходився під керуванням громадянина Кликавки А.І.
Згідно постанови Голосіївського районного суду в м. Києві від 07.11.2011 (справа № 3-9335/11) Кликавку А.І. за вчинення вказаного ДТП було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.
Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Нісан», д.н. АН 8085 НЕ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.
Згідно із Рахунком-фактурою № 1025066 від 21.10.2011 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу спричиненого страхувальнику даного транспортного засобу складають 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) грн. 74 коп.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхового акту № 2011/V/MOD03295/VESKO22716 від 11.04.2012, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 5 379 (п'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 26 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 6820 від 08.11.2011.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик () протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Кликавки А.І. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Шевролет Авео», д.н. АІ 0822 ВІ ним відшкодовується.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ШЕВРОЛЕТ АВЕО», д.н. АІ 0822 ВІ Кликавки А.І. на дату ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Страхова компанія «Нова» згідно із полісом № ВЕ/4705388.
Згідно з даними довідки МТСБУ № 1083/07/2-5 від 22.01.2013, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну за вказаним полісом становить 50 000,00 грн., франшиза становить 0,00 грн.
На підставі п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника (складників) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватись шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Однак, позивачем не було вирахувано мийку та поліровку транспортного засобу, а саме, згідно Калькуляції № 2011/V/MOD від 24.10.2011 витрати на поліровку транспортного засобу складають 172,00 грн., а витрати на мийку транспортного засобу - 103,00 грн., а всього 275,00 грн.
Таким чином, витрати у розмірі 275,00 грн. не підлягають відшкодуванню з боку відповідача:
5 379,26 грн. - 275,00 грн. = 5 104,26 грн.
Таким чином, на думку суду до позивача перейшло тільки в межах суми 5 104,26 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 82 грн.25 коп., на відповідача - 1 527 грн.25 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Марини Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 31241449) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Іллінська, буд 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 5 104 (п'ять тисяч сто чотири) грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 1 527(одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 25 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Л.Д. Головатюк
Дата підписання повного тексту рішення - 06.03.2013