Копія
Справа № 2270/15395/11
15 лютого 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.
при секретарі Тимощуку І.П.
за участі:представників сторін Нечитайло Т.В., Федоришина Р. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до суду з позовом до Славутської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000332301 (форма В1) від 21.06.2011 року, № 0000692301 (форми В1) від 02.09.2011 року та № 0000672301 від 02.09.2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті внаслідок порушення віфдповідачем податкового законодавства, в тому числі щодо проведення та оформлення результатів податкових перевірок, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, висновки перевіряючих є припущенням, яке є суперечливим та не ґрунтується на правових нормах, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення, вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "Суффле Агро Україна" зареєстровано 18.01.2007 року виконавчим комітетом Славутської міської ради, являється юридичною особою та платником податків та зборів.
Основними видами діяльності ТОВ "Суффле Агро Україна" є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур; посередництво в торгівлі сільгоспсировиною; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.
Славутською ОДПІ в період з 17.03.2011 р. по 24.05.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Суффле Агро Україна" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт № 308/23/34863309 від 31.05.2011 року.
На підставі даного акту Славутською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000332301 (форма В1) від 21.06.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на 391845 грн. та донараховано штрафні санкції (фінансові) санкції всього на суму 97 961, 25 грн.
За результатами розгляду первинної скарги № 483 від 01.07.2011 року ДПА у Хмельницькій області було прийняте рішення від 01.09.2011 року № 15706/10/25-034, а в подальшому було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000692301 (форми В1) від 02.09.2011 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на 765 480 грн. та донараховано штрафні (фінансові) санкції всього на суму 191 370 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000672301 (форми -Р) від 02.09.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 849 грн. та за штрафними (санкціями) на суму 212, 25 грн.
Підставою прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про нікчемність договорів контрактації, безтоварність операції та відсутність реальності поставки пивоварного ячменю ТОВ "Суффле Агро Україна" від ПП "Агроера 2009".
Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Агроера 2009" укладено договір поставки № 2013 від 19.02.2010 року, договори купівлі-продажу пивоварного ячменю № 2084Я від 01.04.2010 року, № 2013 А від 01.06.2010 року, № 2013 Б від 01.06.2010 року.
Відповідно до умов даних договорів продавець (ПП "Агроера 2009") зобов'язується продати ячмінь пивоварний, а покупець (ТОВ "Суффле Агро Україна") зобов'язується викупити даний ячмінь в об'ємі та за цінами, визначеними додатковими угодами. Зазначені угоди, специфікації, додатки між сторонами в процесі виконання договорів укладалися, копія їх наявні в матеріалах справи.
В липні-вересні 2010 року позивачем від ПП "Агроера-2009" отримано ячменю пивоварного 2 класу та ячменю фуражного на загальну суму 7205302,8 грн.
Поставка ячменю підтверджується усіма належними первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями на зберігання даного ячменю, журналом обліку доручень, платіжними дорученнями.
Позивач не є сільськогосподарським виробником, а лише, відповідно до основного виду своєї діяльності, організовує вирощування сільгосппродукції фермерськими господарствами, в яких в подальшому придбаває її для подальшої реалізації. Транспортування продукції організовується та контролюється позивачем автомобільним та залізничним транспортом.
Транспортування ячменю від ПП "Агроера-2009", на підставі виписаних товарно-транспортних накладних, здійснювалося до ВАТ «Жашківський елеватор» та ПАТ "Славутський солодовий завод", з якими позивач має укладені договори зберігання зерна. Крім того, факт перевезення вантажу на замовлення ПП "Агроера-2009" за дорученням ТОВ "Суффле Агро Україна" до ВАТ "Славутський солодовий завод" підтвердила листом від 30 січня 2012 року № 01/01 фірма "Генезис Агро".
Отримання ячменю підтверджується складськими квитанціями по ВАТ "Жашківський елеватор" та реєстрами бухгалтерського обліку позивача, до якого у відповідача зауважень не було. ПАТ "Жашківський елеватор" також підтвердило поставку ячменю на їх склади від ПП "Агроера-2009" для ТОВ "Суффле Агро Україна" (лист № 63 від 19.01.2012 р.).
Оплата за отриманий ячмінь проведена в повному обсязі, про що свідчать долучені до справи копії платіжних доручень.
В майбутньому, з врахуванням економічної рентабельності, придбаний ячмінь реалізовувався ПАТ "Славутський солодовий завод" на підставі договору купівлі-продажу, відповідно до якого ПАТ "Славутський солодовий завод" зобов'язується купити пивоварний ячмінь у продавця ТОВ "Суффле Агро Україна" за умови відповідності якісних показників та генетичної чистоти сорту та оплати його вартості.
Детальні зведені таблиці із зазначенням всіх документів, які підтверджують поставку ячменю від ТОВ "Суффле Агро Україна" позивач надає в додатках до позову. Реальна поставка ячменю підтверджується довідками з вагової, виписками із автоматизованої програми приймання товару, актами інвентаризації, а також експрес-аналізом якості ячменю. Позивач надав податковому органу усі докази фактичних господарських операцій, що стали підставою для відображення даних у податкових деклараціях.
Відповідно до пункту 7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пункту 7.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити необхідні реквізити.
Пункт 7.2.3. того ж Закону передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відповідно до пункту 7.2.6. Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Зі змісту статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відшкодування ПДВ здійснюється виключно на підставі декларації Позивача та первинних бухгалтерських документів, що стали підставою для її подання, а також на факті оплати суми податку постачальнику. Однак жодна Закону норма не містить взаємозв'язку між податковими зобов'язаннями контрагентами Позивача та його правом на бюджетне відшкодування. Визначення джерела бюджетного відшкодування та, відповідно, посилання на пункт 1.8. Закону "Про податок на додану вартість" не суперечить жодним чином процедурі бюджетного відшкодування та не встановлює такого обов'язку для Позивача нести відповідальність за дії його контрагентів.
Податковий орган вважає, що позивач перераховував кошти ПП "Агроера-2009" за ячмінь по договору без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.
Таким вищенаведеним висновкам відповідача, суд дає критичну оцінку, адже вони спростовуються наступним.
Фактично податковий орган належно не встановив нікчемність договорів на постачання ячменю, адже ця нікчемність тільки прописана у актах перевірок на підставі припущень.
Крім цього, суд вважає, що позивач довів реальність операцій по поставці ячменю по укладеним договорам і відсутність нікчемності цього правочину з урахуванням інших доказів наданих позивачем, а саме: видаткових накладних; вагових довідок; витягів з журналів приходу ячменю; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; протоколами погодження договірних цін; довідками позивача, актами звірки взаєморозрахунків; листом про купівлю ячменю та подальшого продажу його позивачу; протоколами інвентаризації ячменю, солоду та ін. доказами.
Згідно ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Податковий орган, посилається на ст.228 ЦК України, однак не враховує, що умовами для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин або встановлення факту нереальності вчинення господарської операції, чого не встановив відповідач під час перевірки і суд в ході судового розгляду. Крім цього, суд враховує, що податковий орган не позбавлений права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено ч.3 ст. 228 ЦК України, чого не має у цьому випадку.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Один із основних принципів податкового законодавства України, визначений п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, який встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
Суд відхиляє як необґрунтовані, доводи відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства у зв'язку з відсутністю у місці знаходження ПП "Агроера 2009", оскільки законодавство не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб.
Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, а також правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому їх слід скасувати.
Враховуючи задоволення позову, згідно до ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області № 0000332301 (форма В1) від 21.06.2011 року, № 0000692301 (форми В1) від 02.09.2011 року та № 0000672301 від 02.09.2011 року.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" судові витрати в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 69 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року
Суддя/підпис/Д.Д. Гнап
"Згідно з оригіналом" Суддя