8.1.5
Іменем України
27 лютого 2013 року Справа № 812/1737/13-а
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,
за участю
секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,
та
представників сторін:
від позивача - Саліхова В.Б. (довіреність від 03.08.2012 № 1956/10-010/93),
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 647,86 грн.,
14 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 647,86 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку в Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області.
Станом на 04 лютого 2013 року за відповідачем утворився податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 647,86 грн., у тому числі недоїмка у розмірі 643,80 грн. за період з 29 лютого 2012 року по 20 липня 2012 року та пеня у розмірі 04,06 грн.
Керуючись вимогами ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань по єдиному податку,17 серпня 2012 року Первомайською об'єднаної державною податковою інспекцією Луганської області на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 15 серпня 2012 року № 7.
Станом на 04 лютого 2013 року податковий борг з єдиного податку у розмірі 647,86 грн. залишається не сплаченим.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 647,86 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, 27 лютого 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 18-19).
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 27.12.2011 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області за № 23880000000004631 за адресою: 93200, АДРЕСА_1 (арк. справи 7), взята на податковий облік в якості платника податків у Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганської області з 28 грудня 2011 року за № 26696 (арк. справи 10) на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 16 січня 2012 року (арк. справи 9-10).
Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України).
Свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування (п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України).
Згідно з п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується відповідною заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 16 січня 2012 року (арк. справи 8-9).
Судом встановлено, що станом за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 643,80 грн. та нарахована пеня у сумі 04,06 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача (арк. справи 14).
Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:
- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби відповідачу було направлено податкову вимогу від 15 серпня 2012 року № 6, яка повернулась на адресу позивача з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 13, 13 на звороті).
Відповідно до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1432/18727, податкова вимога вважається надісланою (врученою) у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу,незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин,податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Оскільки податкова вимога від 15 серпня 2012 року № 6 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Оскільки за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 647,86 грн. не сплатив, позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2,9,10,11,17,18,71,87,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 647,86 грн. (шістсот сорок сім гривень вісімдесят шість копійок) в доход місцевого бюджету м. Первомайська на р/р 31519970700054, МФО 804013, отримувач ГУДКСУ у Луганській області м. Луганськ, ОКПО 37736894, код БК 18050401.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04 березня 2013 року.
Суддя Р.С. Твердохліб