10.2.4
Іменем України
25 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/10304/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,
у присутності представників сторін:
від позивача - Чуприк С.О. (довіреність №01/4-10-576 від 27.12.2012)
від відповідача - Грідін К.С. (довіреність №4/09-25 від 02 січня 2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом державного підприємства «Первомайськвугілля» до управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення №1654 від 30 листопада 2012 року, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Первомайськвугілля» до управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення №1654 від 30 листопада 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.
При винесенні рішення № 1654 начальника управління Пенсійного фонду в м. Первомайську від 30 листопада 2012 року про застосування до ДП «Первомайськвугілля» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким страхувальнику нараховані штраф у розмірі 3067,29 грн. та пеня 672,30 грн. відповідачем порушено:
- п.14 ст. 25 Закону №2464 та п. 7.7 Інструкції, якими встановлено, що рішення УПФУ повинні вручатися протягом 3-х робочих днів з моменту їх винесення, а оскаржуване рішення №1654, яке датовано 30.11.2012р., було відповідачеві вручено тільки 10.12.2012р., про що свідчить підпис головного бухгалтера про отримання рішення;
- п. 7.2.2. Інструкції, яким встановлено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення, але до винесення оскаржуваного рішення перевірки не проводилося та акт не складався;
- п.6.10. Інструкції, якою встановлено, що відповідач повинен направляти платнику повідомлення про перерозподіл сплачених коштів протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного періоду, а фактично, як зазначає позивач, він не отримав у вказаний строк .та до цього часу від відповідача повідомлення про суми перерозподілу сплачених коштів 30.01.2012 як внески за грудень 2011 року.
У розрахунку - додатку до оскаржуваного рішення, зазначено, що станом на 30.01.2012 року за ДП «Первомайськвугілля» ВП ПКБ значиться борг єдиного внеску по особовому рахунку 36,82% у розмірі 11404,61 грн., які позивачем сплачені 30.01.12 року у розмірі 27740,25 грн., що не відповідає фактичним даним. Позивач наполягає, що згідно платіжного доручення №11 від 30.01.12р. ним сплачено за грудень єдиний внесок по особовому рахунку 36,82% у розмірі 27740,25 грн. Відносно різниці між сплаченими позивачем і зарахованих сум єдиного внеску УПФУ в м. Первомайську за грудень 2012 року, повідомлень про їх перерозподіл позивач не отримував.
На підставі викладеного позивач просить визнати протиправним та відмінити рішення №1654 управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області від 30 листопада 2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у відношенні відокремленого підрозділу ДП «Первомайськвугілля» в частині нарахування 672,30 пені грн. та 3067,29 грн. штрафу за прострочення сплати недоїмки за зобов'язаннями грудня 2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові просив задовольнити вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У судовому засіданні встановлено, що позивач - державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Первомайської міської ради 31.03.2003 року за № 1 388 120 0000 000004 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.13).
Державне підприємство «Первомайськвугілля» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області (а.с.11).
30 листопада 2012 року УПФУ в м. Первомайську Луганської області було винесено рішення №1654 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ДП «Первоамйськвугілля» на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосована штраф у розмірі 3067,29 грн. та нараховано пеню в сумі 672,30 грн. за період з 20.01.2012 по 29.02.2012 (а.с.9).
Як зазначено позивачем у позові та відповідно до додатку до оскаржуваного рішення - розрахунку фінансових санкцій управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську станом на 30.01.2012 за ДП «Первомайськвугілля» ВП ПКБ значиться борг єдиного внеску по особовому рахунку 36,82% у розмірі 27740,25 грн., який сплачений позивачем 30.01.2012, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 30.01.2012.(а.с.18). В даному випадку штраф та пеня є фінансовою санкцією за прострочення недоїмки за поточний період, при цьому боргів, які б погашалися у згаданому порядку календарної черговості, підприємство не має.
Згідно Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 за № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Нараховані за рішенням від 30 листопада 2012 року № 1654 штрафні санкції та пеня були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску у період з 20.01.2012 по 29.02.2012 у розмірі 10% та 0,1% відповідно своєчасно несплачених сум, на підставі даних карток особового рахунку ДП «Первомайськвугілля» (а.с.9).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464).
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З матеріалів справи, зокрема, з картки особового рахунку ВП «ПКБ» ДП «Первомайськвугілля», вбачається, що позивачем сума єдиного внеску перерахована не в повному обсязі та несвоєчасно, що є порушенням Закону № 2464. Також в судовому засіданні позивач не заперечував, що сума єдиного внеску ним сплачувалась несвоєчасно.
Згідно п.2 ч. 11 ст.25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Такі ж положення визначені і пунктом 6.10 Інструкції.
Згідно ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464 рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
У відповідності до п.6.10 «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктом 7.2.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Згідно п.7.2.6 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок(авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 14 до цієї Інструкції.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.
Однак вказаний п.7.2.6 Інструкції застосовується за несплату авансових платежів, що є корінною відмінністю від необхідного п.7.2.2, який застосовується при несплаті або несвоєчасній сплаті єдиного внеску без авансових платежів та застосування якого дозволяє розраховувати фінансову санкцію на підставі даних карток особового рахунку позивача (без проведення перевірки та складання акту).
З вищевикладеного вбачається, що для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідачу достатньо даних картки особового рахунку платника страхових внесків.
Таким чином безпідставними є посилання позивача на п.7.2.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме на те, що відповідачем не проводилася перевірка та за її результатами не складався акт перевірки.
До того ж, порушення процедури вручення рішення не передбачає підстав його скасування, оскільки відповідач дійсно має заборгованість.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення № 1654 від 30 листопада 2012 року було винесено відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для його скасування судом не вбачається, отже позовні вимоги державного підприємства «Первомайськвугілля» документально та нормативно не обґрунтовані та є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Первомайськвугілля» до управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення №1654 від 30 листопада 2012 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 01 березня 2013 року.
Суддя Є.О. Кисельова