Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Луганської області на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 23 квітня 2012 року,
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 149 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
У вироку вирішено питання речових доказів по справі.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з жовтня по листопад 2011 року, умисно, скориставшись уразливим станом неповнолітньої ОСОБА_6 завербувала останню та повторно - неповнолітню ОСОБА_7 з метою експлуатації, а саме, зайняття проституцією в місті Туапсе Російської Федерації.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Вважає, що суд безпідставно застосував до засудженої
ст. 75 КК України.
У письмових запереченнях засуджена ОСОБА_5 просить залишити вирок районного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин викладених у вироку та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 149 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Призначене ОСОБА_5 за цим законом покарання у виді 5 років позбавлення волі відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та її особі і вважати це покарання занадто м'яким підстав не вбачається.
Зважаючи на те, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає з матір'ю похилого віку, яка потребує стороннього догляду, відсутністю обставин, які б обтяжували покарання, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного їй покарання з випробуванням.
Наведені вище обставини у їх сукупності дали суду підстави дійти обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженої без відбування реального покарання, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою.
У зв'язку із цим доводи прокурора про безпідставне застосування до засудженої ст. 75 КК України та призначення їй через це м'якого покарання є необґрунтованими.
Питання, порушене прокурором, про неправильне зазначення у вироку кримінально-виконавчої інспекції може бути вирішено судом в порядку ст.ст.409, 411 КПК України, в тому числі і за клопотанням прокурора.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не виявлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 23 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Судді:
Г.Животов А.Крещенко Є.Пузиревський