Справа № 0616/691/2012
Іменем України
28 лютого 2013 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючого - судді Гичко М.Г.,
при секретарі Медяній І.В.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3,
представника відповідачки ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту визнання батьківства та визнання права власності на спадкове майно,
07.02.2012 року ОСОБА_1 звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3, в якому просила встановити факт визнання батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно після смерті його батька, ОСОБА_6, що становить ? земельної ділянки, загальною площею 0,0787 га, розташованої в АДРЕСА_4 та 1/6 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1.
Обгрунтовує позовні вимоги, тим, що з 01 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. За час спільного проживання був зачатий син ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року - після смерті ОСОБА_6 Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 19.04.2011 року у справі № 2о-12/11 встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 за період з 01 березня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Цим же судом 19 квітня 2011 року постановлено рішення, яким встановлено факт батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. 30.01.2012 року апеляційним судом Рівненської області заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду та роз'яснено право на звернення до суду на умовах позовного провадження. Зазначає, що оскільки відповідачка ймовірно заперечуватиме проти вимоги про встановлення факту визнання батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5, вказуючи на їх безпідставність, просила призначити по справі судово-генетичну експертизу з використанням ДНК, враховуючи, що встановлення факту батьківства на біологічному рівні потребує спеціальних знань в галузі науки.
Крім того, в позовній заяві вказується, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0787 га, що знаходиться у АДРЕСА_4.
Малолітній ОСОБА_5, народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_6 є у відповідності до положень ст. 1222 ЦК України, є спадкоємцем за законом. 15.11.2011 року ОСОБА_1 звернулася до Новоград-Волинської державної нотаріальної контори в інтересах ОСОБА_5із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на що отримала відповідь, що спадкова справа № 12 за 2010 рік після смерті ОСОБА_6 заведена приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 16 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулася в інтересах ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак ця заява була проігнорована. 17 грудня 2011 року вона надіслала приватному нотаріусу ОСОБА_9 заяву про зобов'язання вчинити дії та видати ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом. 23.12.2011 р. ОСОБА_9 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Згоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за № 50365864 та № 50365908 від 26.11.2010 року, видані приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 з урахуванням долі ОСОБА_5 не досягнуто.
В ході розгляду справи 31.01.2013 року позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.224-225), в якій просила встановити факт, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, був батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно після смерті його батька, ОСОБА_6, що становить ?? земельної ділянки, загальною площею 0,0787 га, розташованої в АДРЕСА_4; стягнути з ОСОБА_3 компенсацію за 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 у сумі 12 018,33 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 6 016 грн. 12 коп. Вказує, що ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 21.02.2012 року продала квартиру АДРЕСА_3, а тому визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 ідеальної частини АДРЕСА_1 стає неможливим. Вартість спірної квартири визначена у розмірі 144 220,00 грн. Враховуючи це, компенсація, яку відповідачка повинна сплатити ОСОБА_5 за 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 становить 12 018,33 грн. (144 220,00/12). Крім того, у зв'язку з визнанням Новоград-Волинським міськрайонним судом за ОСОБА_10 права власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,0787 га - для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_4, частка права власності ОСОБА_5 на дану земельну ділянку становитиме ?.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов в обсязі, зазначеному в заяві про уточнення позовних вимог, та з підстав, зазначених у первісній позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідачка та її представник позов не визнали в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, оглянувши в судовому засіданні спадкову справу померлого ОСОБА_6, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть (а.с. 16). Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно.
Згідно копії свідоцтва про народження дитини (а.с. 15) 10 вересня 2010 року народився ОСОБА_5, батьками якого записані позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_6 Згідно пояснень позивачки дитина була зачата від покійного ОСОБА_6 за його життя. В той же час відповідачка, яка є рідною донькою ОСОБА_6, категорично не визнає факт батьківства ОСОБА_6, посилаючись на те, що останній весь час проживав однією сім'єю не з позивачкою по справі, а з нею та з її матір'ю ОСОБА_10, і тому не може бути батьком ОСОБА_5
08.06.2012 року ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду (а.с. 135) задоволено клопотання позивачки і по справі призначено судово-медичну генетично-ідентифікаційну експертизу, проведення якої було доручено Київському міському бюро судово-медичної експертизи.
Згідно висновку експерта № 336 від 16.08.2012 року (а.с. 141-144) встановлено вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 складає величину не менш ніж 99,999999 %. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 практично доведено.
Відповідачка не визнала вказаного висновку, вказавши, що й експерти можуть помилятися. В той же час відповідачкою не було надано суду переконливих пояснень чи доказів на підтвердження недостовірності чи хибності вищезазначеного висновку експерта № 336.
Враховуючи ці факти, суд вважає доведеним факт батьківства покійного ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому задовольняє позовну вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства.
Щодо позовних вимог відносно визнання за ОСОБА_5 права власності на спадкове майно та стягнення компенсації за частку в спадковому майні, то в цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Ст. 1269 ЦК України чітко регламентує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 34 та ст. 66 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року N 3425-XII свідоцтва про право на спадщину видають нотаріуси за місцем відкриття спадщини.
П. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказує, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
В зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину є передчасними і задоволенню не підлягають.
Твердження позивачки, що нотаріусом 23.12.2011 року (а.с. 12) раніше їй вже було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, і саме тому визнання права на спадкове майно має вирішуватися в судовому порядку, не беруться судом до уваги, оскільки в якості юридичної підстави для підтвердження факту батьківства ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 позивачкою нотаріусу було надане рішення Зарічненського районного суду Рівненської області № 2о-05/11 від 19 квітня 2011 року (а.с. 14), яке було скасовано 30.01.2012 року апеляційним судом Рівненської області.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки суд стягує понесені останньою документально підтверджені судові витрати в сумі 3 265 грн. 70 коп. пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, які складаються з 3 158 грн. 40 коп. понесених позивачкою витрат за проведення молекулярно-генетичної експертизи (а.с. 183,184) та 107 грн. 30 коп. судового збору за вимогою про визнання факту батьківства (а.с. 1).
В той же час суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення решти інших судових витрат, зазначених в клопотанні (а.с. 182), оскільки квитки та проїзні документи (а.с. 185-201), надані позивачкою, не дозволяють ідентифікувати перевізників та осіб, які користувалися цими послугами, а тому не можуть вважатися належними доказами.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 3,10, 11, 15, 57 - 60, 88, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217,1218, 1220, 1222, 1267, 1269, 1278, 1280 ЦК України, Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року N 3425-XII (зі змінами та доповненнями), п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -
Позов задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, був батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог судові витрати в розмірі 3 265 (три тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 70 коп., які складаються з 3 158 грн. 40 коп. понесених позивачкою витрат за проведення молекулярно-генетичної експертизи та 107 грн. 30 коп. сплаченого позивачкою при подачі позовної заяви до суду судового збору за вимогою про визнання факту батьківства.
В решті позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий : М.Г. Гичко