№ справи: 0107/8748/12 Головуючий суду першої інстанції:Воробйова С.О.
№ провадження: 22-ц/190/1087/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
"18" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Белинчук Т.Г.
Суддів:Ісаєва Г.А. Підлісної І.А.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_8, Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори, третя особа - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим в особі Служби по справам дітей, про заборону вчинення нотаріальних дій, які можуть порушити право,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2012 року, -
17 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_8, Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори, третя особа - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим в особі Служби по справам дітей, про заборону вчинення нотаріальних дій, які можуть порушити право, а саме: заборонити Другій Сімферопольській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її матері ОСОБА_8 на ім'я цієї малолітньої дитини свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у вигляді частки у праві власності або права власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1 до вирішення в Залізничному районному суді м. Сімферополя АР Крим цивільної справи №2-0107/965/2012 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8, третя особа - Сімферопольська міська організація Всеукраїнського об'єднання ветеранів, про оспорювання батьківства та набуття цим судовим рішенням законної сили.
Свої вимоги мотивує тим, що вона, відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_9 та посвідченого 09.04.2011 року державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 за реєстровим №2-194, є спадкоємицею ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. ОСОБА_9 заповів позивачу належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. З метою прийняття спадщини позивач звернулась із відповідною заявою до Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори, у зв'язку з чим була заведена спадкова справа. При цьому, спадкоємцем ОСОБА_9 також є малолітня дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої померлий був записаний у свідоцтві про народження лише через те, що на час її народження перебував із матір'ю дитини - ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі. Отже, малолітня ОСОБА_7 не зважаючи та незалежно від вказаного заповіту має право на обов'язкову частку у спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_9, а тим більше вважається такою, що прийняла спадщину у вигляді відповідної обов'язкової частки. Не вважаючи себе батьком ОСОБА_7, ОСОБА_9 за життя звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим з позовом про визнання шлюбу зі ОСОБА_8 недійсним та виключення свого імені, як батька, з актового запису про народження малолітньої ОСОБА_7 Позовні вимоги про оспорювання батьківства заявлені за життя ОСОБА_9, на думку позивача, можуть бути підтримані нею як спадкоємцем ОСОБА_9 за заповітом па підставі ч.2 ст.137 СК України. 05.09.2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову та залучення її у якості правонаступника у зазначеній цивільній справі №2-0107/965/2012. Позивач зазначає, що до моменту спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, протягом якого також триває і охорона спадкового майна, до участі у справі як правонаступника ОСОБА_9 її залучено не буде, проте зі спливом шести місяців після смерті спадкодавця ОСОБА_8 не тільки зможе, але й буде зобов'язана отримати в нотаріальній конторі в інтересах її малолітньої дочки свідоцтво про право на спадщину за законом на обов'язкову частку. Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_9 про визнання шлюбу недійсним та виключення його імені, як батька, з актового запису про народження малолітньої ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення прозову шляхом накладення арешту на зазначену квартиру, з метою недопущення до вирішення справи оформлення права власності на неї на ОСОБА_7, позивачу було відмовлено. Позивач вважає, що викладене свідчить про можливість порушення її права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка, як вказує позивач, належить їй з часу відкриття спадщини та яку вона успадкує в цілому в разі усунення від спадкування малолітньої ОСОБА_7 З наведених підстав, посилаючись на ст.ст.15, 16, 386, 1241, 1268, 1270, 1283, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст.136, 137 СК України, позивач просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 листопада 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення судової повістки (а.с.139-144), у тому числі апелянт ОСОБА_6 ( а.с. 140), проте до суду не з'явилися. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_6 не є власником спірної квартири, є спадкоємцем, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Керуючись положеннями статті 386 ЦК України суд першої інстанції послався на те, що тільки власник майна, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що права позивача не порушені.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року ( а.с.10), відповідно до заповіту від 09.04.2011 року ( а.с. 5). ОСОБА_6 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 31 травня 2012 року (а.с. 67).
Також з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 до нотаріальної контори 21 квітня 2012 року звернулися ОСОБА_8, як спадкоємець першої черги (дружина)( а.с. 64), та ОСОБА_8, як опікун малолітньої доньки ОСОБА_7, як спадкоемець першої черги( малолітня донька) ( а.с. 66).
Предметом спадщини є квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві власності у цілому померлому ОСОБА_9 ( а.с.7-9).
Відповідно до свідоцтва про народження померлий ОСОБА_9 є батьком неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11.) Ще при житті ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання шлюбу зі ОСОБА_8 недійсним та виключення свого імені, як батька, з актового запису про народження малолітньої ОСОБА_7 (а.с. 112-115).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що право позивача не порушено та судовому захисту не підлягає.
Статтею 42 Закону України «Про нотаріат», п. 4.13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі наявності обґрунтованої письмової заяви заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими і такими, що підтверджені доказами наявними по справі наданими сторонами на засадах змагальності, відповідно до вимог статті 10 ЦПК України, яким судом була надана належна правова оцінка, згідно з правилами статті 212 ЦПК України, кожному окремо і всім у сукупності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.