Справа № 2-7902/11
Провадження №2/761/808/2013
іменем України
26 лютого 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Гайдук С.В.
при секретарі Назаренко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Брокбізнес» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,
В березні 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.10.2009 року відповідач керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху та здійснив на нього наїзд, завдавши тілесні ушкодження, які за висновком експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вироком Оболонського районного суду від 25.01.2010 року відповідача було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та засуджено до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та звільнено від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік. В наслідок скоєного відповідачем злочину йому було завдано майнову шкоду в розмірі 9194,32 грн., яка складається з витрат понесених на обстеження та лікування та вартість пошкодженого одягу. Крім майнової шкоди йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 150000 грн., яка полягала в тому, що він тривалий час був в безпорадному та пригніченому стані, через значні тілесні ушкодження суттєво змінився звичайний спосіб життя, довелось докласти значних зусиль для відновлення його здоров'я та налагодження життя. Просив позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Відповідач та його представник проти позову заперечували, вважають, що оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в страховій компанії ПрАТ «Страхова Компанія «Брокбізнес», то саме страхова компанія має відшкодувати заподіяні позивачу збитки. Просили в позові відмовити.
До участі у справі було залучено третю особу Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Брокбізнес».
Представник третьої особи в судовому засіданні при вирішенні даного спору посилається на розсуд суду, при цьому зазначив, що позивач не звертався до страхової компанії із заявою про подію, що мала ознаки страхового випадку та виплату йому страхового відшкодування.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, представника третьої особи, пояснення свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.
Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що 20.10.2009 року відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Тойота Ленд Крузер», д.н. НОМЕР_1 по пр.-ту Г.Сталінграда, 54 в сторону вул. Г.Дніпра в м. Києві, порушив правила дорожнього руху та здійснив наїзд на позивача ОСОБА_1, завдавши тілесні ушкодження, які за висновком експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Як вбачається з вироку Оболонського районного суду м. Києва від 25.01.2010 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
У відповідності до ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як зазначено у вироку суду від 25.01.2010 року, внаслідок вчинення відповідачем злочину позивачу були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що підтверджується висновком медичної експертизи № 2015/е від 18.11.2009.
Звертаючись до суду з позовом та обґрунтовуючи свої вимоги позивач відповідно до вимог ст.ст.1166, 1167,1187 ЦК України просив стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду та заподіяну моральну шкоду заподіяну наслідок ДТП.
Разом з тим, суд вважає, що до даних правовідносин потрібно застосувати положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Тойота Ленд Крузер», д.н. НОМЕР_1
Дані обставини в судовому засіданні визнав відповідач та представник третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», а тому такі не підлягають доказуванню.
Відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ПрАТ «Страхова Компанія «Брокбізнес», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.
Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).
Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 своєї згоди на відшкодування позивачу шкоди не надав та вважає, що таке відшкодування має виплатити його страхова компанія.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 до страховика не звертався і позовних вимог до нього не пред'явив.
Згідно з ч. 9.2 .9.3 ст. 9 Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн., а ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
У ч. 22.1 ст. 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 23 Закону України визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.
Судом встановлено, що страховою компанією не приймалося рішення про відмову ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування на користь ОСОБА_1, тому на думку суду саме страховик має відшкодовувати позивачу цю шкоду.
За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57 - 61, 179, 208, 209, 211 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Брокбізнес» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: