Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/58/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Орендовський В.А.
Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.
01.03.2012 м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Деревінський С.М.,
з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2013 року.
Цією постановою:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, проживає однією сім'єю, але не перебуває у шлюбі ОСОБА_4, має на утриманні малолітню дитину, працює у ТОВ «Велта» начальником гідротранспорту, проживає АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності притягується вперше,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-
Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він, 28 грудня 2012 року о 20 год. 40 хв. по вул. Карла Маркса та у подальшому по вул. Кірова, м. Новомиргорода, Кіровоградської області керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини).
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків, відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію правопорушення просить змінити вид адміністративного стягнення, призначеного районним судом на адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої доводи апелянт мотивує тим, що суд застосував до нього надто суворе адміністративне стягнення, не врахувавши те, що він працює у ТОВ «Велта», яке знаходиться на значній відстані від місця його проживання, відсутнє будь - яке транспортне сполучення від місця його проживання до місця роботи, а йому необхідно добиратися за 20 км. до місця роботи. Також не враховано, що на даний час його дружина не працює, дочка навчається в школі. Позбавлення права керування транспортним засобом лишить його можливості працювати і утримувати сім'ю.
На думку апелянта, при визначенні виду адміністративного стягнення, районним судом хоча і дотримано вимог ст. 33 КУпАП, проте призначено адміністративне стягнення суворе за своїм видом. Апелянт зазначає, що позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, щиро розкаюється.
Заслухавши ОСОБА_3, який підтримував доводи апеляції, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова районного суду в частині накладення адміністративного стягнення зміні з таких підстав.
При розгляді справи районним судом правильно встановлено фактичні обставини справи, що 28 грудня 2012 року о 20 год. 40 хв. по вул. Карла Маркса та у подальшому по вул. Кірова, м. Новомиргорода, Кіровоградської області ОСОБА_3 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини).
В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відмовився.
Даний висновок районного суду об'єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 651388 від 28.12.2012 року (а.с.1); поясненням свідка ОСОБА_5.(а.с.2)., в присутності якого ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, а в ході провадження по справі дотримано положення ст. 245 КУпАП.
Судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст. 280 КУпАП і спрямовано на всебічне, повне й об'єктивне дослідження та встановлення фактичних обставин, справа розглянута в точній відповідності із законом.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності районний суд прийшов до правильного висновку, що винуватість ОСОБА_3 доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з цим, при визначенні ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення за вчинене правопорушення, суд першої інстанції загалом дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність - щире каяття і відсутність обставин, які обтяжують відповідальність. Наряду з цим, суд першої інстанції зовсім не урахував особу ОСОБА_3, як того вимагає ст. 33 КУпАП, а тому призначив йому хоча й передбачений санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП вид адміністративного стягнення, але з огляду на його особу занадто суворе.
Так, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню доньку, що підприємство, на якому він працює, знаходиться на значній відстані від місця його проживання, а між місцем проживання та місцем роботи відсутнє будь-яке транспортне сполучення, і що на даний час його дружина не працює.
Тому накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік позбавить його можливості добиратися до місця роботи, чим може ускладнити поставити сім'ю у складне матеріальне становище, а тому не буде слугувати меті адміністративного стягнення, визначеній у ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що призначення ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік є занадто суворим, а тому постанова районного суду в частині накладення адміністративного стягнення підлягає зміні.
При накладенні адміністративного стягнення за вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП ураховує характер вчиненого ним правопорушення, його відношення до вчиненого, висловлювання жалю з приводу того, що сталося, а також, що ОСОБА_3 винність свою у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, що є обставинами, які пом'якшують його відповідальність. Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_3 не встановлено.
Характеризуючи особу правопорушника апеляційний суд ураховує, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має постійне місце роботи, має на утриманні неповнолітню доньку.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді - громадських робіт на строк 40 годин, який за своїм видом та розміром буде відповідати меті виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а ще буде й справедливим.
З огляду на викладене апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2013 року, щодо ОСОБА_3 в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
Накласти на ОСОБА_3 за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 годин.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області С.М. Деревінський