Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/806/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О.М.
Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів Доповідач Авраменко Т. М.
Іменем України
27.02.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді : Авраменко Т.М.
суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.
при секретарі : Крисановій Ю.О.
за участю сторін, представника позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання на період навчання.
Зазначав, що в березні 2004 року розірвано шлюб між його батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу він проживає з батьком та повністю перебуває на його утриманні. Мати участі у його матеріальному забезпеченні не приймає. Він повнолітній, з 01 вересня 2010 року навчається на денному відділенні Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість йому надавати.
Просив стягнути аліменти з відповідача на своє утримання на період навчання в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи з дня подання заяви до суду до досягнення ним 23 років.
В ході розгляду справи позовні вимоги змінив, просив стягнути з ОСОБА_3 аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня подання заяви до суду до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2014 року.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2013 року позов задоволено частково. Суд дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину на період його навчання щомісячно в сумі 50 грн., починаючи з 19 вересня 2012 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення позивачем 23 років.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції,ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що суд дав неправильну оцінку доказам по справі щодо його потреби в матеріальній допомозі та матеріального стану відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд безпідставно стягнув аліменти в твердій грошовій сумі з відповідачки, яка має регулярний постійний дохід.
В засіданні апеляційного суду позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу, а відповідач просила відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Позивач пояснив, що він навчався на комерційній основі, за результатами навчання був переведений на державну форму навчання, однак потребує матеріальної допомоги в зв'язку з оплатою гуртожитку, харчування, обмундирування, стипендії не отримує. Батько постійно надає йому матеріальну допомогу, оплачував навчання, але він є пенсіонером і хворіє, тому в повній мірі не може забезпечити його навчання в іншому місті. Визначений судом розмір аліментів в сумі 50 грн. є явно недостатнім, оскільки тільки плата за гуртожиток становить 110 грн. в місяць.
Відповідач визнала, що за період навчання матеріальної допомоги сину не надавала, оскільки не має такої матеріальної можливості, сама заочно навчається, виплачує банку кредит, в другому шлюбі має неповнолітню дитину, яка часто хворіє і потребує лікування, а від допомоги продуктами син відмовився.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявних обставин (фактів), яким обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (ст.199 СК України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів (ст.200 СК України).
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).
Вирішуючи спір, суд за заявою відповідачки стягнув аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50 грн. щомісячно, проте погодитися з таким висновком суду не можна.
Відповідно до ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Матеріалами справи підтверджується, що син відповідача, позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є курсантом денної форми навчання Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, термін навчання з 01.09.2010 року по 30.06.2014 року (а.с.4,5,6,11), в зв'язку з навчанням несе витрати на оплату гуртожитку, комунальних послуг тощо (а.с.7,39-72) та просив стягнути на період його навчання аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідачки, яка працює і має регулярний, постійний дохід.
З трудової книжки, довідки про доходи вбачається, що відповідачка працює головним бухгалтером комунального підприємства «Благоустрій» (а.с.8,9), тобто має регулярний дохід в грошовій формі.
Стягуючи аліменти в твердій грошовій формі щомісячно в сумі 50 грн., суд одні й ті самі обставини визнав істотними і для визначення розміру аліментів, і для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі. Висновок суду про перебування позивача на повному утриманні держави не підтверджений належними доказами та спростовується понесеними ним витратами, пов'язаними з навчанням (а.с.46,72).
Колегія суддів вважає, що за таких обставин передбачені законом підстави для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі відсутні, а з врахуванням матеріального і сімейного стану відповідачки, зокрема, одержуваного нею доходу, наявності на її утриманні неповнолітньої дитини, позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню частково, на утримання позивача на період його навчання з відповідачки слід стягнути аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів її заробітку (доходу).
Відповідно до ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 січня 2013 року
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання на період навчання щомісячно в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 19 вересня 2012 року до закінчення навчання 30 червня 2014 року, та в дохід держави судовий збір 229 грн.40 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
судді: