Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-ц/778/987/ 2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Апаллонова Ю.В.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
Іменем України
19 лютого 2013 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Ломейка В.О.
Кухаря С.В.
При секретарі: Камінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання дійсним, -
В жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання дійсним, який в ході розгляду справи було уточнено.
В обґрунтування позову зазначав, що в 2007 році в усній формі було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого його онука ОСОБА_4 - відповідач по справі, наглядати за ним, а він в свою чергу передає онуці у власність квартиру АДРЕСА_1.
Частково договір довічного утримання було виконано - 25.10.2007 року укладено договір дарування вказаної квартири.
Пізніше він звернувся до відповідача з проханням відмовитись від дарованої квартири, в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не виконує умов договору довічного утримання щодо догляду, на що вона погодилась і склала письмову заяву. З вищевказаною заявою він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з метою розірвання договору дарування, проте остання відмовила, оскільки відповідно до законодавства України потрібна присутність ОСОБА_4, яка відмовляється йти до нотаріуса з невідомих причин
Виходячи з вищевикладеного просив суд визнати факт укладення договору довічного утримання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розірвати договір довічного утримання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за згодою сторін; розірвати договір дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25.10.2007 року на підставі розірваного договору довічного утримання.
В процесі розгляду справи ОСОБА_3 уточнив свої вимоги та просив суд визнати дійсним договір довічного утримання укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання укладеного в усній формі довічного утримання дійсним суд першої інстанції виходив з безпідставності цих вимог, оскільки перехід права власності квартири позивача відбулося за договором дарування.
Судова колегія з такими висновками суду погоджується.
Встановлено , що 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, відповідно до якого позивач подарував , а відповідач отримав у дар АДРЕСА_1.
Дана обставина встановлена рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2010 року , яке набрало законної сили і за правилами ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає ( а.с. 11,12).
Отже суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність вимог про визнання договору довічного утримання дійсним.
Крім суд відмовляючи у позові про визнання договору дійним суд вірно зазначив , що до договору довічного утримання який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації ст.745 ЦК України, норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2012 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: