Справа № 1206/6138/12
Провадження № 2/410/113/13
29.01.2013 року Брянківській міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Крупинської О.Ю.
при секретарі - Бахтіній Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брянківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що вона є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2, а також зазначає, що у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_3 вона змінила своє прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Після смерті матері позивачки залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав їй на праві приватної власності. За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, в якому зробила наступне розпорядження, що у випадку її смерті усе її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом матиме право, у тому числі належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, вона заповідає позивачці ОСОБА_1, рідному брату позивачки ОСОБА_4 та рідній сестрі позивачки ОСОБА_5 Згідно зі ст. 1235 ЦК України, позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 У встановлений законом 6-ти місячний строк позивачка звернулася до Брянківської державної нотаріальної контори Луганської області з заявою про прийняття спадщини, тобто фактично прийняла спадщину, після смерті матері. Рідний брат позивачки ОСОБА_4 та рідна сестра ОСОБА_5, а саме діти ОСОБА_2, відмовилися від спадщин після смерті матері, на користь позивачки. У грудні 2012 року позивачка звернулась до Брянківської державної нотаріальної контори, з метою оформити спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що було втрачено правовстановлюючий документ на зазначений будинок, тобто оригінал договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, а залишилась тільки копія. Позивачка постійно проживала зі своєю матір'ю та доглядала за нею. На підставі викладеного та спираючись на ст. 1268 ЦК України, позивачка вважає, що вона фактично прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_2, просить суд, визнати за нею ОСОБА_1 право на спадок за заповітом, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також право власності на зазначений будинок, після смерті матері ОСОБА_2
Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала повністю, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, у якій із заявою повністю згодна, складу суду довіряє, просить розглянути справу за її відсутності.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 26.02.2009 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Брянка Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 06.12.2005 року (а.с.4).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого 07.04.1956 року районним відділом РАЦС м. Брянки Ворошиловградської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Брянка Ворошиловградської області, про що складено відповідний актовий запис № 294, батько - ОСОБА_7, мати - ОСОБА_2 (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого 15.07.1978 року міським відділом РАЦС м. Брянки Ворошиловградської області, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрували шлюб 15.07.1978 року, про що складено відповідний актовий запис № 365, прізвище дружини після одруження - ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 05.01.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Брянківського міського управління юстиції Луганській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 10 (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.01.2008 року, зареєстровано у реєстрі за № 66, спадкова справа № 76, виданого Брянківською державною нотаріальною конторою Луганської області, ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, у тому числі з урахуванням 1/3 частини майна від якої відмовився ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 (а.с.17).
Згідно з заповітом ОСОБА_2 від 08.01.2002 року серії АЕ1 № 534165, зареєстрованого в реєстрі за № 33, все майно заповідача ОСОБА_2, у тому числі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, заповідано у рівних частках ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до технічного паспорту, реєстровий номер 2574/117, виданого 13.06.2005 року на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 є власником зазначеного будинку, загальна площа земельної ділянки становить 749 кв. м., а приміщень - 78,6 кв. м. (а.с.12-14).
Згідно з довідкою КП «БТІ» від 07.10.2011 року № 273, за даними архіву право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, на підставі договору про надання в безоплатне користування земельної ділянки від 27.02.1960 року, виданого відділом комунального господарства Брянківського районного виконавчого комітету за № 4118, зареєстрований у КП «БТІ» за № 117/2574 (а.с.10).
Відповідно до довідки про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкування справ № 3908798, виданої 21.02.2005 року Брянківською державною нотаріальною конторою Луганської області, спадкова справа № 3908798, заведена 21.02.2005 року по відношенню до спадкодавця ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, номер справи у нотаріуса 76/2005, внесено до Єдиного реєстру заповітів та спадкування справ 21.02.2005 (а.с.11).
Згідно з заявою ОСОБА_5 від 29.10.2012 року, затверджену нотаріусом м. Йихви, волості Йихви, уїзда Іда-Віру, Естонської Республіки ОСОБА_9, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, відмовляється від своєї частки спадщини за заповітом на користь своєї сестри ОСОБА_1 (а.с.18).
Відповідно до договору про передачу у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 27.02.1960 року, який був заключний з ОСОБА_2 на підставі рішення Брянківського районного виконавчого комітету від 19.06.1959 року «Про відведення земельної ділянки», ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку площею 700 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва одноповерхового будинку площею 29,75 кв. м. з трьома кімнатами (а.с.8-9).
Відповідно до угоди, укладеної 11.12.1012 року між адвокатом ОСОБА_10, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.07.2009 року № НОМЕР_5 та ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_10 приймає на себе зобов'язання представляти у суді інтереси ОСОБА_1 по цивільній справі про визнання права власності на спадкове майно (а.с.19).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. ст. 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 ЦК України). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України.
Згідно зі ст. ст. 1233-1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. ст. 1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх об'єктивність сумнівів не викликає.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1233-1235, 1268, 1270, 1273-1275 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 58-60, 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Брянківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом, який належав ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_5.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська