Справа № 1206/5337/12
2/410/32/13
19.02.2013 року місто Брянка
Брянківській міський суд Луганської області
у складі : головуючого - судді Крупинської О.Ю.
при секретарі- Бахтіній Н.І.
за участі представника позивача Коваль О.О.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Брянка цивільну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 22.08.2008 року між ЛФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі начальника відділення №7 правління регіональної мережі ЛФ ВАТ «Бані «Фінанси та Кредит» Логвиненко Світлани Вікторівни (далі Банк) та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки № 007-Р/000624 ( далі картковий договір). 04.09.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1283-08-ПКЛ (далі - кредитний договір) про надання кредитного ліміту в розмірі 10 000,00 грн. Отримані кошти позичальник зобов'язався повернути в строк до 03.07.2010 року та сплатити проценти Банку за користування кредитом. Відповідно до пункту 4.3 Кредитного договору Позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно до 15 числа кожного місяця, в день нарахування процентів за наступними ставками: п.4.1.1.1. - в розмірі 2,2 % річних - на протязі 22 днів, починаючи з дати здійснення операції по картрахунку з використанням карти та кредитних ресурсів в рамках відновлювальної кредитної лінії; п. 4.1.1.2. - в розмірі 22% річних - в період, починаючи з 23 дня після здійснення кожної операції по картрахунку з використанням карти та кредитних ресурсів в рамках відновлювальної кредитної лінії - до моменту повного погашення виданих Позичальнику кредитних ресурсів. П. 4.1.2 - в розмірі 22% річних - при знятті з карткового рахунку готівкових грошових коштів в банкоматах або в пунктах видачі готівкових коштів Банку або інших банків. Відповідно до пункту 4.3 Кредитного договору Позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно в день нарахування процентів. Згідно пункту 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. З лютого 2009 року Позичальник зобов'язання за кредитним договором № 1283-08-ПКЛ не виконував, внаслідок чого Банк був вимушений звернутися до Брянківського міського суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 13 272,25грн. 30.06.2010 року Брянківським міським судом Луганської області по даному позову прийнято рішення, яким позовні вимоги Банку були задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Луганської філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість у сумі 13 272, 25 грн.. яка утворилась станом на 17.03.2010 року. 12.07.2010 року було видано виконавчий лист на вказане рішення та 28.07.2010 року відділом державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження. В ході проведення виконавчих дій заборгованість за рішенням суду було погашено. Дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення відсотків, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку). Заборгованість за рішенням суду від 30.06.2010 року було погашено, погашення відбувалось поступово, кредитний договір № 1283-08-ПКЛ діяв на протязі всього погашення заборгованості. У зв'язку з тим, що під час розгляду Брянківським міським судом зазначеної вище справи останній розрахунок проводився 17.03.2010 року, і на протязі всього часу кредитний договір діяв і відповідно за його умовами нараховувались відсотки та пеня від суми простроченої заборгованості, на 29.10.2012 року виникла заборгованість у сумі 171 706,39 грн, яка складається з заборгованості по кредитному договору - 21 151,69 грн., пені від суми простроченої заборгованості - 150 554,70 грн. На сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором № 1283-08-ПКЛ Позичальником не погашена, зобов»язання не виконані в повному обсязі через що, Банк вимушений звертатися повторно до суду з позовом про стягнення заборгованості. Просять стягнути з ОСОБА_2 вказану суму та всі судові витрати.
Представник позивача Коваль О.О., діюча на підставі довіреності, у судовому засідання наполягала на задоволенні позову посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги визнає частково, пояснив, що вважав, що з нього вже стягнуто суму заборгованості за кредитним договором відповідно до рішення суду, просив застосувати річний строк позовної давності, зменшити розмір пені оскільки він на протязі двох років сплачував заборгованість за даним кредитом, крім того, він має інші кредити та сплачує аліменти на дитину.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У справі встановлено, що відповідно до Статуту, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит». Згідно пункту 4.1.7 Положення про Луганську філію від імені Банку в межах повноважень, визначених довіреністю керуючого Філією, встановлено, що Філія може бути позивачем та відповідачем в судах, (а.а.с.23-39)
Матеріалами справи встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії та ОСОБА_2 22.08.2008 року укладено договір про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки № 007-Р/000624. 04.09.2008 року укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1283-08-ПКЛ про надання кредитного ліміту в розмірі 10 000,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту - 03.07.2010 року. Згідно умов договору Позичальник зобов»язався сплачувати проценти Банку за користування кредитом, (а.а.с. 8-18).
Згідно розрахунків фінансових зобовязань ОСОБА_2 перед ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії за кредитним договором станом на 29.10.2012 року прострочена заборгованість становить - 171 706,39 грн, яка складається з заборгованості по кредитному договору - 21 151,69 грн., пені від суми простроченої заборгованості-150 554,70 грн. (а. с. 19-21).
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за договором кредиту банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. ст. 526, ч. 2 ст.1050 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання); у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені у статтях 599,600,601,604-609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. За відсутності інших підстав припинення зобов'язань, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до аналізу норм статей 11, 12, 15, 16 ЦК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день ухвалення судового рішення.
Таким чином, права позивача порушені внаслідок невиконання зобовязань відповідачем і підлягають поновленню шляхом стягнення заборгованості.
Судом встановлено, що з відповідача на підставі рішення Брянківського міського суду від 30 червня 2010 року стягнуто на користь ПАТ «Банк«Фінанси та кредит» в особі Луганської філії заборгованість за цим же кредитним договором, яка складається з суми кредитного ліміта - 10000 грн. та несанкціонованого овердрафту в сумі - 3272,25 грн., (а.а.с. 96-99). З пояснень позивача вбачається, що на даний час зазначена заборгованість ОСОБА_2 погашена.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що не зважаючи на наявність рішення Брянківського міського суду Луганської області від 30.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії заборгованості у загальній сумі 13272,25 грн., оскільки зазначене рішення було виконано у повному обсязі лише у 2012р., на протязі часу виконання рішення позивачем правомірно, відповідно до умов договору, нараховувалися проценти та пеня від суми простроченої заборгованості. На момент ухвалення судом рішення по даній справі наявна заборгованість по кредитному договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 04.09.2008 року, яку до цього часу відповідачем не повернуто, суд не має підстав для відмови у захисті права позивача на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України- процентів, передбачених договором, як відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ПАТ «Банк«Фінанси та кредит» в особі Луганської філії заборгованість по кредитному договору у сумі - 21 151,69 грн.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до пункту 1 частини 2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік .
Відповідно до ст..267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.
Відповідач з розміром пені не погоджується. У звязку з тим, що відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності щодо розрахунку пені, суд вважає за можливе його застосувати. Позивач розрахував суму боргу за кредитом за період з 29.10.2011року по 29.10.2012 року, сума пені в межах строку позовної давності складає 67731,02 грн.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Крім того, згідно роз'яснень у п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" - істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, майнові та інші інтереси сторін.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 суму кредитного ліміта, яка була надана йому за кредитним договором- у розмірі 10000 грн., сплачена у повному обсязі. Так як розмір пені - 67731,02 грн. значно перевищує розмір збитків - 21 151,69 грн, беручи до уваги скрутний матеріальний стан відповідача, суд вважає за можливе, виходячи із засад виваженості, розумності, справедливості, зменшити розмір пені до 6775,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії: заборгованість по кредитному договору станом на 29.10.2012 року у сумі - 21 151,69 грн., пені від суми простроченої заборгованості- 6775,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як встановлено ст. 79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір та витрати, повязанні з розглядом справи. При зверненні до суду позивачем були сплачені судові витрати: судовий збір у сумі 1717,06 гривень за подання позовної заяви та 107,30 гривень за подачу заяви про прийняття заходів забезпечення позову, що підтверджується квитанціями (а.а.с.4,41).
У задоволенні заяви про прийняття заходів забезпечення позову судом відмовлено. Оскільки позов задоволено частково, суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Луганської філії, а саме: позовні вимоги задоволено на суму 26926, 69 грн., що складає 16,3 % від заявлених вимог - 171706,39 грн. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 279,88 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4,11,258,267,509,526,549,551,610,611,625,1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 10, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ПАТ « Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ « Банк«Фінанси та кредит» :
- заборгованість по кредитному договору - 21 151,69 грн. (двадцять одна тисяча сто п»ятдесят одна гривня 69 коп.);
- пеню від суми простроченої заборгованості - 6775,00 грн.( шість тисяч сімсот сімдесят п»ять гривень 00 коп.).
- судові витрати в розмірі 279,88 грн. ( двісті сімдесят дев»ять гривень 88 коп.)
У задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.