Справа № 1206/6136/12
Провадження № 2/410/111/13
23.01.2013 року Брянківській міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Крупинської О.Ю.
при секретарі - Бахтіній Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що з 2000 року по теперішній час проживає у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року є батьками позивача, у яких він у 2000 році придбав зазначений житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, на якій він розташований за 17000,00 грн., про що було написано розписку. Між позивачем та відповідачкою існувала домовленість про те, що відповідачка в подальшому зобов'язується оформити земельну ділянку та житловий будинок на позивача, строк оформлення встановлений ними не був. Після смерті батька позивача пройшло більше 5 років, але відповідачка до теперішнього часу не виконала свої зобов'язання, хоча позивач неодноразово звертався до відповідачки з проханням виконати їх або повернути йому гроші. З 2000 року позивач перевіз в будинок особисті речі та по теперішній час відкрито та добросовісно володіє ним. Протягом багатьох років позивач ставився до будинку і садиби, як до свого майна, зробив капітальний ремонт, побудував у дворі споруди, сплачує комунальні послуги, термін володіння будинком перевищує 10 років. Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 344 ЦК України, вважає, що набув право власності на нерухоме майно (набувальна давність), тому що добросовісно заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, користуватися ним, просить суд визнати за собою ОСОБА_1 право приватної власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 0,1000 га та житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача надала суду уточнену позовну заяву, у якій уточнила позовні вимоги, зокрема просить визнати право приватної власності на земельну ділянку та житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за набувальною давністю за ОСОБА_1 (а.с.12). Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись в обґрунтування вимог на обставини, вкладені в уточненій позовній заяві та наданих документах. А також зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача. За життя батька ОСОБА_1 придбав у своїх батьків житловий будинок, а нотаріально оформити зазначений будинок вони повинні були пізніше. З часу смерті батька, мати будинок на ОСОБА_1 не оформила, а лише обіцяла це зробити. ОСОБА_1 з 2000 року по теперішній час постійно проживає у будинку, зробив капітальний ремонт, побудував інші споруди на ділянці, сплачує за комунальні послуги, дбає про будинок.
Позивач у судовому засіданні зазначив, що його представник все правильно пояснила суду, а також позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні позивні вимоги визнала повністю та зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 хворів і потім помер, а згодом вона осліпла у зв'язку з чим була зайнята своїм здоров'ям і не мала змоги оформити будинок на сина. ОСОБА_1 дійсно проживає у будинку, який придбав у неї і чоловіка, з 2000 року, у якому поставив ворота, калитку, огорожу, укріпив підвал. Будинок потребує ремонту, який ОСОБА_1 робить власноручно.
Відповідно до ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 21.11.2001 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року у м. Брянка Луганської області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 29.11.1979 року (а.с.4).
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 18.01.2000 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року у с. Нижнє Первомайського району Луганської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 22.12.1967 року (а.с.22).
Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу Брянківського МС УДМС України в Луганській області від 27.12.2012 року № 912, зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходиться з 22.12.1967 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 09.03.1954 року Брянківським районним РАЦС м. Кадіївки, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року у м. Брянка Ворошиловградської області, про що складено відповідний актовий запис № 190, батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2 (а.с.3).
Відповідно до розписки від 12.05.2000 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, продали земельну ділянку загальною площею 0,1000 га та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, матеріальних претензій до нього не мають (а.с.21).
Згідно з довідкою, виданою 30.11.2012 року квартальним комітетом м. Брянка № 98, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року, займається благоустроєм зазначеного будинку та двору, а також садить город (а.с.13).
Відповідно до державного акту про права власності на земельну ділянку серія ЛГ № 034685, виданого 17.01.2006 року на підставі рішення ХХХVII сесії Брянківської міської ради скликання від 03.11.2005 року, ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с.15).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.04.2008 року № 18370134, реєстраційний номер 22191199, номер запису 5850, в книзі 156, виданого комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Брянка, власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності є ОСОБА_2 (а.с.17).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2008 року серії НОМЕР_4, зареєстровано у реєстрі за № 260, спадкова справа № 141, виданого Брянківською державною нотаріальною конторою Луганської області, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року, тобто житлового будинку разом з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1192 кв. м., на загальну суму 35851,00 грн. (а.с.16).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2012 року серії ВРХ № 567274, зареєстровано у реєстрі за № 1023, спадкова справа № 141/2008, виданого Брянківською державною нотаріальною конторою Луганської області, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року, тобто земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Відповідно до технічного паспорту, реєстровий номер 156/5850, виданого 04.04.2008 року на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, загальна площа земельної ділянки становить 1192 кв. м., а приміщень - 69,9 кв. м. (а.с.18-20).
Відповідно до угоди, укладеної 30.11.1012 року між адвокатом ОСОБА_4, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.07.2009 року №936 та ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_4 приймає на себе зобов'язання представляти у суді інтереси ОСОБА_1 по цивільній справі про визнання права власності за набувальною давністю (а.с.23-24).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року.
Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх об'єктивність сумнівів не викликає.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельної ділянки та житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, тобто більше 10 років він проживає та користується зазначеним будинком, який постійно ремонтує, значно поліпшивши його стан та вартість, крім того, державна реєстрація будинку здійснена в КП «БТІ» м. Брянка 24.09.2001 року.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 321, 328, 344 ЦК України, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 31, 58-60, 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцем м. Брянки Луганської області, право приватної власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 0,1000 га та житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська