копія
13 лютого 2013 р. Справа № 804/1275/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЖукової Є.О.
при секретаріБерднику С.О.
за участю:
позивача представника відповідача ОСОБА_3 Галиченка С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3до Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.02.2013 року про визнання протиправною відмови Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. оформленої листом №14/2РЕР-94 від 15.___.2013 року та зобов'язання Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська розглянути запит адвоката ОСОБА_3 від 08.01.2013 року в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України
23.01.2013р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.02.2013 року про визнання протиправною відмови Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. оформленої листом №14/2РЕР-94 від 15.___.2013 року та зобов'язання Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська розглянути запит адвоката ОСОБА_3 від 08.01.2013 року в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
08.01.2013 року на адресу Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська позивачем було направлено адвокатський запит, який отримано адресатом 10.01.2013 року.
22.01.2013 року на адресу позивача надійшов лист №14/2РЕР-94 від 15.01.2013 року за підписом начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району №2 підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області - Литвиновва В.А., відповідно до змісту якого позивачу було відмовлено у наданні інформації з посиланням на конфіденційний характер запитуваної інформації.
Відмову у наданні вищезазначеної інформації мотивовано тим, що згідно Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2010 року №379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861, інформація про зареєстровані ТЗ та відомості про їх власників, які містяться в АІС «Автомобіль» та ЄДР Державтоінспекції, мають конфіденційний характер і можуть надаватися виключно власнику ТЗ про зареєстровані за ними ТЗ, а також за запитами судів, органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів СБУ та інших органів державної влади, якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, страхових компаній у разі необхідності встановлення обставин страхових випадків.
Також позивач наполягає на протиправності дій відповідача, яка полягає в неоднаковому застосуванні норм чинного законодавства, а саме, вищезазначеного Порядку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861, виходячи з надання останнім відповіді на аналогічний запит.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав, також зазначив, що ним раніше був здійснений аналогічний адвокатський запит до відповідача та у встановлений законодавством строк відповідачем, за підписом начальника - Литвинова В.А., була надана відповідь на запитувану інформацію.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти даного позову від 13.02.2013р., в яких зазначив наступне. 10.01.2013 року до відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району №2 підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області надійшов запит адвоката ОСОБА_3 про надання інформації. До вищевказаної заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2477 від 16.04.2012 року.
У зв'язку з тим, що адвокатом ОСОБА_3 в порушення ст.24 п.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до наданого запиту не в повному обсязі були долучені документи, а саме, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, у зв'язку з чим неможливо було визначити, що адвокат ОСОБА_3 представляє інтереси свого клієнта.
Враховуючи термін розгляду адміністративної справи, передбачений ст.122 КАС України, а саме: адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за доказами, наявними в матеріалах справи та за даної явки сторін.
Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає розгляд справи за наявними у ній доказами та за даною явки сторін належним заходом щодо дисциплінування сторін, попередження зловживання з їх боку своїми процесуальними правами та щодо дотримання терміну розгляду справи передбаченого ст.. 122 КАС України.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія свідоцтва адвоката - ОСОБА_3; копія адвокатського запиту від 08.01.2013 року; копія повідомлення про вручення поштового відправлення; копія відповіді на адвокатський запит №14/2РЕР-94 від 15.01.2013 року; копія відповіді на адвокатський запит від 28.01.2013 року №14/2РЕР-377.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
08.01.2013 року адвокатом ОСОБА_3 поштовим засобом зв'язку було направлено на адресу Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська адвокатський запит про надання інформації щодо власника ТЗ, який було отримано відповідачем 10.01.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.
22.01.2013 року на адресу позивача надійшов лист від 15.01.2013 року №14/2РЕР-94 за підписом начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району №2 підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області - Литвинова В.А. про відмову у наданні запитуваної інформації, в якому було зазначено, що адвокатом ОСОБА_3 були порушені вимоги ст.24 п.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, до наданого адвокатського запиту були долучені не в повному обсязі документи, на підтвердження відповідного представництва.
Також у вказаному листі було зазначено про конфіденційний характер інформації про зареєстровані ТЗ та відомостей про їх власників, які містяться в АІС «Автомобіль» та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції, та вказано, що зазначена інформація не може бути надана позивачу без згоди особи, відносно якої вона надається.
Спірні правовідносини сторін з приводу складання та направлення адвокатських запитів та надання відповідей на них регулюються відповідно нормами Конституції України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI, Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI, Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України від 11.08.2010 р. № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 р. за № 123/18861, тощо.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством , або яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.6 зазначеного Закону визначаються види публічної інформації з обмеженим доступом та зазначається, що такою інформацією є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація, та, відповідно до ч.4 ст.6 цього ж закону визначається, що інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядниками інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Відповідно до ст.7 вищезазначеного Закону визначено, що конфіденційною інформацією є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку з їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов та зазначено, що розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією , можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 10 вказаного закону розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ст.1 п.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до п.2.3. Інструкції № 379 інформація про зареєстровані ТЗ та відомості про їх власників, які містяться в АІС «Автомобіль» та Єдиному державному реєстрі Державтоінспекції мають конфіденційний характер і можуть надаватися виключно власникам ТЗ про зареєстровані за ними ТЗ, а також за запитами судів, органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів державної податкової служби, державних виконавців, нотаріусів, органів служби безпеки України та інших органів державної влади (посадових осіб), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, страхових компаній у разі необхідності, встановлення обставин страхових випадків.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм законодавства, та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи суд приходить до висновку про відсутність протиправного характеру відмови Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу № 2 м.Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області Литвтнова В.А., оформленої листом № 14/2РЕР-94 ВІД 15.__.2013 року, виходячи з наступного.
Як вбачається з наведеної вище норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції № 379, запитувана позивачем інформація відносно власника автотранспортного засобу марки ГАЗ «3302» 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, а саме: прізвище, ім'я, по- батькові власника; дата та місце реєстрації автотранспортного засобу, є конфіденційною інформацією, яка надається розпорядником такої інформації особі, що запитує зазначену інформацію, лише за умови дотримання такою особою відповідного порядку щодо здійснення запиту такої інформації.
Виходячи ж з того факту, що запитувач зазначеної інформації - ОСОБА_3 має певний правовий статус, а саме - є адвокатом, його діяльність повинна узгоджуватися з нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме - зі ст. 24 зазначеного Закону, якою чітко регламентовано порядок здійснення адвокатського запиту та зазначено, що до адвокатського запиту повинні бути додані посвідчені адвокатом копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається із тексту адвокатського запиту від 08.01.2013 року № 10, до зазначеного запиту позивачем була надана лише копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. При цьому, будь-якого іншого документу, який би підтверджував наявність повноважень у адвоката ОСОБА_3 на здійснення представництва інтересів ОСОБА_7 до запиту додано не було, що, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 є самозайнятою особою та не входить до будь-якого адвокатського об'єднання, а відтак, не має змоги додати до свого запиту копію ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, є прямим порушенням з боку позивача ст.24 зазначеного вище Закону.
Зважаючи на викладене вище, суд критично ставиться до наданих позивачем у якості обґрунтування позиції, вкладеної в заявленому адміністративному позові копій запиту позивача від 13.06.2012 р. № 2 до МРЕВ № 2 м.Дніпропетровська та відповіді на зазначений запит від 19.06.2012 р. № 14/2РЕР-2434, якою позивачу надані запитувані відомості щодо власника автотранспортного засобу марки Форд «Куга», номерний знак НОМЕР_2, оскільки зазначений запит не є беззаперечним доказом щодо підтвердження правомірності вимог ОСОБА_3 по заявленому адміністративному позову виходячи з того, що, як вбачається з тексту вказаного запиту, до нього, крім копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю була додана також і копія договору про надання правової допомоги від 26.04.2012 р., що дозволило відповідачу - суб'єкту владних повноважень надати запитувану інформацію в порядку, передбаченому чинним законодавством України, та враховуючи наявність у позивача правових підстав для запитування зазначеної інформації з підтвердженням зазначеного відповідним договором про надання правової допомоги.
Також суд не приймає у якості доказу правомірності позиції позивача надану позивачем копію відповіді відповідача від 28.01.2012 р. № 14/2РЕР-377 АДВОКАТУ ОСОБА_8. оскільки не має можливості пересвідчитися у тому, в якому вигляді направлявся запит № 7 від 23.01.2013 р. та з додаванням яких документів на адресу відповідача у зв'язку з ненаданням зазначеного запиту позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку про прийняття оскаржуваної відмови відповідачем з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України та недоведеністю з боку позивача прийняття оскаржуваної відмови не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, не запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; несвоєчасно, тобто з порушенням строку.
Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.
Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевказаного, суд критично ставиться до тверджень позивача, про те, що відповідач порушив норми чинного законодавства, а саме, ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначивши, що ним були надані до запиту всі передбачені законом документи для надання такої інформації.
Таким чином, враховуючи відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження неправомірності дій відповідача щодо складання оскаржуваної відмови, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до платіжного доручення від 23.01.2013 року №674.5688 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 34(тридцять чотири) грн.41 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.02.2013 року про визнання протиправною відмови Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. оформленої листом №14/2РЕР-94 від 15.___.2013 року та зобов'язання Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська розглянути запит адвоката ОСОБА_3 від 08.01.2013 року в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 34(тридцять чотири)грн.41коп., сплаченого позивачем відповідно до платіжного доручення від 23.01.2013 року №674.5688.
Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.02.2013 року про визнання протиправною відмови Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська в особі начальника відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області №2 - Литвинова В.А. оформленої листом №14/2РЕР-94 від 15.___.2013 року та зобов'язання Міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу №2 м. Дніпропетровська розглянути запит адвоката ОСОБА_3 від 08.01.2013 року в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України- відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 лютого 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 18.02.2013 р. Є.О. Жукова