18 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Макарчука М.А.,
суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю законного представника ОСОБА_5, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 4 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 27 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 2151 грн. 27 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 2151 грн. 27 коп. В решті стягнення майнової шкоди на суму 28 600 грн. 99 коп. відмовлено. В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2012 року ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю законного представника ОСОБА_5, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 1 ст. 1195, ч. 2 ст. 1202, ст. 1203 ЦК України.
На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви:
- рішення Верховного Суду України від 2 червня 2010 року у справі за позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Зі змісту доданого до заяви рішення Верховного Суду України від 2 червня 2010 року вбачається, що воно постановлене у судовій справі, правовідносини в яких не є подібними тим, які виникли у даній цивільній справі, отже доводи заяви не містять ознак, які згідно вимог ч. 1 ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.
Також на підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви:
- ухвалу Верховного Суду України від 1 червня 2011 року у справі за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;
- ухвалу Верховного Суду України від 1 грудня 2010 року у справі за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України.
Отже, ухвали Верховного Суду України від 1 червня 2011 року, від 1 грудня 2010 року не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК (1618-15), і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК (1618-15).
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, то у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю законного представника ОСОБА_5, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2012 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.А. Макарчук
Судді: В.М. Коротун
М.В. Дем'яносов
Л.М. Мазур
Т.О. Писана