Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів:Кравченка С.І., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Сенюк В.О.,
розглянула в судовому засіданні 21 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_6
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2012 року засуджено
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та покладено на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в сумі 4830 грн. 24 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6 скасовано в частині призначеного покарання та постановлено свій вирок, яким призначено покарання:
за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць;
за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (роки) 1 місяць.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, початок строку відбуття покарання вирішено відраховувати з 25.10.2012 р.
В решті вирок районного суду залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що він на початку жовтня 2011 року, маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, перебуваючи за навчальним автодромом, який розташований в мікрорайоні «Миколаївка» м. Кіровограда, зірвав приблизно 30 рослин коноплі, відділив шишки суцвіття, а рослину склав у сім поліетиленових пакетів, які поклав до багажного відділення належного йому автомобіля «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Поліетиленові пакети з рослиною коноплі, ОСОБА_6 перевіз за місцем свого проживання в квартиру АДРЕСА_1 та висушив на балконі, чим скоїв незаконне виготовлення наркотичного засобу - канабісу без мети збуту для власного вживання.
Висушені рослини коноплі ОСОБА_6 подрібнив руками, чим вчинив незаконне виготовлення без мети збуту наркотичного засобу - канабісу, що в перерахунку на суху речовину становить 1066, 464 г., та є великим розміром, а потім розклав по поліетиленовим пакетам, паперовим згорткам, до скляної банки і картонної коробки, продовжуючи незаконно зберігати без мети збуту на балконі своєї квартири.
Крім того, восени 2011 року, перебуваючи у фруктовому саду в районі с. Соколівське, ОСОБА_6 знайшов 6 фрагментів коричневого кольору, що є тротиловою шашкою та металевий предмет циліндричної форми, який являється запалом дистанційної дії. Дані предмети ОСОБА_6 поклав до багажного відділення власного автомобіля «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 і перевіз до своєї квартири АДРЕСА_1, де зберігав без передбаченого законом дозволу у спальній кімнаті.
До того ж, при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_6, придбав порошкоподібну речовину, яка є бездимним циліндричним порохом, приніс до своєї квартири АДРЕСА_1 та незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Для припинення злочинної діяльності ОСОБА_6, 11.05.2012 року у період з 7 години 30 хвилин по 10 годину працівники міліції на підставі постанови Ленінського райсуду м. Кіровограда від 26.04.2012 року провели обшук квартири АДРЕСА_1, в ході якого виявили й вилучили:
- 30 полімерних пакетів, 20 паперових згортків, скляну банку, в яких
знаходився наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину - 845, 498 г.; картонну коробку з наркотичним засобом - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину - 220, 966 г., а всього загальною масою 1066, 464 г., який ОСОБА_6 незаконно придбав, виготовив, перевіз та зберігав без мети збуту у великому розмірі;
- 6 фрагментів коричневого кольору, що є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме циліндричної тротилової шашки, масою 121, 9 г. та металевий предмет циліндричної форми, який являється запалом дистанційної дії підривач системи Ковешнікова, промислового виробництва і відноситься до вибухових пристроїв (боєприпасів), а також порошкоподібну речовину чорного кольору, яка є бездимним циліндричним порохом, виготовленим промисловим способом і відноситься до вибухової речовини метальної дії, які ОСОБА_6 незаконно придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.
В касаційній скарзі прокурор, не спорюючи доведеності вини засудженого і правильності кваліфікації його дій, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає призначене засудженому покарання надто м'яким, та таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
В касаційній скарзі захисник засудженого посилається на суворість призначеного покарання, порушує питання про зміну вироку суду апеляційної інстанції та звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що апеляційний суд безпідставно скасував вирок суду першої інстанції в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Вказує також на те, що апеляційний суд не навів доводів необґрунтованості висновків суду першої інстанції про можливість виправлення засудженого без реального відбуття покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не погодився з касаційною скаргою захисника, однак підтримав касаційну скаргу прокурора та вважав, що вирок апеляційного суду слід скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку злочинів по суті не оспорюється, як і кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
Що стосується доводів касаційних скарг прокурора та захисника про призначення ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та його особі, то вони є необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Положеннями ст. 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Суд порушень вимог цих законів не допустив.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме вчинення умисних середньої тяжкості злочинів, пов'язаних з незаконним обігом особливо небезпечних наркотичних засобів та вибухових речовин, особу засудженого, його позитивні характеристики, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, займався суспільно-корисною працею, має на утриманні малолітню дитину, вживає наркотичні засоби з 2001 року, про що свідчить їх розфасовка; зберігаючи вибухові речовини у спальній кімнаті своєї квартири, створював небезпеку не тільки для членів своєї сім'ї та дитини, але й для сусідів; обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
При цьому, апеляційний суд, враховуючи дані про особу засудженого, призначив ОСОБА_6 покарання, яке за своєю мірою є нижчим, ніж покарання, призначене судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційний суд на законних підставах прийняв рішення про призначення покарання з його реальним відбуванням та погоджується з мірою покарання, визначеною апеляційним судом. А тому, навіть з врахуванням доводів касаційних скарг прокурора та захисника, вважає, що покарання призначене апеляційним судом ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та для скасування вироку апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, як і не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника засудженого та для зміни вироку апеляційного суду з пом'якшенням останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
При перевірці матеріалів справи колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (в редакції 1960 року), розділом ХІ Перехідних положень до КПК України від 13.04.2012 року, колегія суддів
Касаційні скарги прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, та захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року щодо засудженого за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_6 залишити без зміни.
В.І.Орлянська С.І. Кравченко М.М. Лагнюк