14 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Савченко В.О., Фаловської І.М., Гримич М.К., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, приватного підприємства ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11жовтня 2012 року,
У січні 2012 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом про повернення відповідачем 10000,0 гривень, отриманих у позику в серпні 2005 року. В серпні 2012 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача додатково 3% річних та інфляційні втрати внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просив відшкодувати заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,0 гривень.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11жовтня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 10000,0 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені судами рішення, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_6 судами попередніх інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано норми матеріального права, що їх регулюють, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 11жовтня 2012 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич В.С. Висоцька І.М. Фаловська