Ухвала
іменем україни
20 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.
суддів: Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,
Журавель В.І., Кафідової О.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної ради у м.Дніпропетровську про визначення порядку користування квартирою, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4, та Органу опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, що приєднався до касаційної скарги ОСОБА_4, на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2012 року та рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2012 року,-
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши ОСОБА_4 в користування житлову кімнату (приміщення 5) площею 12,6 кв.м. з лоджією площею 2,1кв.м., а в його користування - (приміщення 4) площею 15,6 кв.м., або навпаки, залишивши коридор, кухню, вбиральню та ванну кімнату в спільному користуванні.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що перебуваючи у шлюбі з відповідачкою, у вересні 2006 року ними за спільні кошти була придбана спірна квартира. У 2010 році між ними шлюб розірвано. Окрім його та відповідачки, у жилому приміщені зареєстрований їх син ОСОБА_6, який за усною домовленістю проживає у кімнаті разом з відповідачкою. Квартира загальною площею 48,8 кв.м. складається з двох окремих жилих кімнат - кімната 4 - зала площею 15,6 кв.м.; кімната 5 - спальня з заскленою лоджією площею 12,6кв.м. (лоджія 2,1кв.м.). Приміщення кухні, ванної, санвузла та коридор перебувають в загальному користуванні.
Зазначав, що після розірвання шлюбу вони з відповідачкою не проживають однією сім'єю, не мають спільного бюджету, у зв'язку чим між ними виникають конфлікти та непорозуміння з приводу оплати квартплати та комунальних послуг.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задоволено.
Виділено в користування ОСОБА_3 жилу ізольовану кімнату площею 15,6кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Виділено в користування ОСОБА_4 жилу ізольовану кімнату площею 12,6кв.м. і лоджію площею 2,1кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Приміщення коридору площею 7,6кв.м., санвузол площею 3,9 кв.м., кухню площею 7,0 кв.м. залишено у загальному користуванні сторін.
У касаційній скарзі, поданій через свого представника ОСОБА_5, ОСОБА_4, та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, що приєднався до касаційної скарги ОСОБА_4, просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні
позову, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що запропонований позивачем порядок користування спірною квартирою порушить права на фізичний, духовний і моральний розвиток малолітньої дитини ОСОБА_6, а також створить їм значні незручності в користуванні житлом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вважав за можливе визначити порядок користування спірною квартирою без істотного ущемлення інтересів сторін у відповідності з розмірами їх ідеальних часток у спільній частковій власності.
З такими висновками погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 319, 355 ЦК України всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, а майно, що є у власності двох або більше співвласників, належить їм на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Судами попередніх інстанцій установлено, що з 02 вересня 2005 року по 18 січня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1.
29 вересня 2006 року за договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріальне округу ОСОБА_8, подружжям ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 48,8 кв.м, яка складається з двох жилих кімнат площею 12,6 кв. та 15,6 кв.м. Частки співвласників є рівними.
Також, установлено, що в спірному жилому приміщенні зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх малолітній син ОСОБА_6
Вирішуючи спір та виділяючи у користування позивачу кімнату площею 15,6 кв.м., а відповідачці разом з дитиною кімнату площею 12,6 кв.м. з лоджією площею 2,1 кв.м., суд апеляційної інстанції зазначив, що такий варіант поділу буде відповідати інтересам сторін.
При цьому, суд залишив поза увагою той факт, що правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.
Згідно із ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Вищезазначене апеляційний суд безпідставно залишив без належної уваги, як і те, що надати у володіння і користування позивачу частини майна, яка відповідає його частці, неможливо з урахуванням того, що кожному із співвласників належить по Ѕ його частині, тобто по 14,2 кв.м. жилої площі.
Збільшення частки відповідача за рахунок лоджії, як вважав апеляційний суд, є неправомірним, оскільки дане приміщення не є жилим.
Аналізуючи зміст рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Так, встановивши фактичні обставини справи, місцевий суд дав неправильну оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та неправильно застосував норми ст.ст.47, 48 ЖК України, якими визначається норма житлової площі у разі її надання для проживання, тоді як в даній справі спір виник між власниками жилого приміщення щодо порядку користування ним.
Ураховуючи те, що зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого суду слід урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 та Органу опіки та піклування виконавчого
комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, що приєднався до касаційної скарги ОСОБА_4, задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2012 року та рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: О.І. Євтушенко
В.І. Журавель
Ю.Г. Іваненко
О.В. Кафідова