іменем україни
20 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2012 року,
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позову зазначив, що 03 березня 2011 року ОСОБА_4 видала довіреність на його ім'я, якою уповноважила придбати для неї квартиру в м. Запоріжжі. На виконання вказаної довіреності 28 квітня 2011 року ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу двокімнатної квартири в м. Запоріжжі. Отримавши від ОСОБА_3 усі правовстановлюючі документи на квартиру та ключі від вхідних дверей, ОСОБА_4, відмовилася від розрахунку з ОСОБА_3 та скасувала видану на нього довіреність.
ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 247 794 грн 08 коп., де 232 000 грн - вартість придбаної квартири, 6 400 грн - вартість наданих інформаційно-консультаційних послуг, 1 тис. грн - вартість послуг нотаріуса за посвідчення договору купівлі-продажу квартири, 697 грн 04 коп. - сума сплаченого державного мита, 697 грн 04 коп. пенсійний податок, 400 грн - витрати, пов'язані з проведенням державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, 600 грн - витрати, пов'язані зі сплатою комунальних платежів за квартиру з квітня по липень 2011 року, 6000 грн - вартість броньованих вхідних дверей.
Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2012 року рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2012 року у цій справі, в частині відмови в задоволенні позову повністю скасовано та ухвалено нове рішення наступного змісту: позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати 70 000 грн (вартість квартири), 1050 грн (судовий збір).
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2012 року скасувати, а рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2012 року залишити в силі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1047 ЦК України встановлює письмову форму для договору позики, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 237, ч. 1 ст. 239 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Апеляційним судом встановлено, що 28 квітня 2011 року відповідно до довіреності від 03 березня 2011 року позивач на ім'я відповідачки за власні 70 тис. грн придбав для відповідачки двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та замінив вхідні двері. В липні 2011 року він передав відповідачці всі правовстановлюючі документи на квартиру. Судом також встановлено, що відповідачка, отримавши придбане для неї майно, не повернула витрачених позивачем коштів на його придбання.
Встановивши такі обставини, апеляційний суд дійшов до правильного висновку про надання позивачем позики в розмірі 70 тис. грн відповідачеві для придбання квартири і обґрунтовано стягнув зазначені кошти. Не обґрунтованим є також стягнення вартості заміни вхідних дверей, оскільки відповідач діяв за межами повноважень наданих довіреністю.
Посилання відповідачки на порушення апеляційним судом вимог Глави 68 ЦК України є безпідставними, оскільки сторони не укладали між собою договору про доручення, а їх правовідносини ґрунтувалися на довіреності, законність якої сторонами не оспорювалася. Інші доводи касаційної скарги також не ґрунтуються на законі. Про те, що відповідачка не надавала коштів позивачеві для придбання для неї квартири, свідчать і її заперечення проти апеляційної скарги і фактично не оспорюється встановлений апеляційним судом факт.
Колегія суддів, вважає, що апеляційний суд, вірно встановивши обставини у справі та вид правовідносин, які ґрунтуються на представництві за довіреністю, для вирішення спору застосував норми глави 68, які не підлягають застосуванню. Разом з тим, неправильне застосування зазначених норм не вплинуло на законність ухваленого рішення, а тому це порушення є формальним.
Згідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Макарчук М.А.
Судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Маляренко А.В.
Нагорняк В.А.