Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
розглянула 12 лютого 2013 року в місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2012 року про залишення без зміни постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо його заяви про вчинення суддею Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
Місцевий суд встановив, що подану ОСОБА_1 7 лютого 2012 року заяву про вчинення вищевказаним суддею злочину, Генеральна прокуратура України направила для перевірки до прокуратури Івано-Франківської області, яка 20 березня 2012 року повідомила заявникові, що «підстав для проведення перевірки щодо вирішення питання про наявність в діях судді ознак злочину, передбаченого ст. 375 КК України, немає».
Суд першої інстанції визнав, що розгляд та перевірку заяви про вчинений суддею злочин мають право здійснювати не тільки Генеральний прокурор України чи його заступник, а й «інша посадова особа органу досудового слідства», що суд не «наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною і зобов'язувати останнього вчиняти певні дії» тощо, та залишив скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Апеляційний суд, погодившись з такими висновками, залишив без задоволення апеляцію ОСОБА_1, а постанову місцевого суду - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через розгляд його апеляції з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити без зміни оскаржене судове рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, не оспорюючи правомірність дій Генеральної прокуратури України з направлення його заяви про злочин до прокуратури Івано-Франківської області для відповідної перевірки, в апеляції стверджував, що у відповідності до вимог ст. 97 КПК України 1960 року за наслідками такої перевірки слід було ухвалити постанову про порушення кримінальної справи чи про відмову у її порушенні.
Крім того, в апеляції зазначалось, що оскільки ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає можливість порушення кримінальної справи щодо судді лише Генеральним прокурором України або його заступником, відмовити в порушенні кримінальної справи також мають право тільки вказані посадові особи.
Ці доводи апеляції залишились поза оцінкою апеляційного суду, в ухвалі якого, усупереч вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, не зазначені підстави через які скаргу в цій частині визнано необґрунтованою.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 354, ст. 360 КПК України 1960 року про дату призначення справи до апеляційного розгляду (в тому числі й в разі перенесення такого) оповіщаються заінтересовані особи направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду.
Зазначений у касаційній скарзі довід про порушення апеляційним судом цих вимог кримінально-процесуального закону стверджується відсутністю в справі даних про оповіщення ОСОБА_1 про перенесення апеляційного розгляду на 26 червня 2012 року.
Отже, апеляційний суд розглянув справу з істотними порушеннями вимог кримінально-п
· роцесуального закону. Оскільки ці порушення могли перешкодити постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, то, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України
· 1960 року, оскаржена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.Враховуючи, що у ві
· дповідності до вимог ст. 399 КПК України 1960 року, вказівки суду, який розглянув справу у касаційному порядку, є обов'язковими для апеляційного суду при повторн
· ому розгляді справи, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не вправі вирішувати наперед питання пр
· о застосування судом апеляційної інстанції того чи іншого кримінального чи кримінально-процесуального закону тощо.Отже, усі інші такі питання порушені у касаційній скарзі ОСОБА_1 і які містяться також у його апеляції, підлягають вирішенню при повторному розгляді справи в апеляційному порядку.Зважаючи на те, що справа направляється на новий розгляд, вирішення порушеного у касаційній скарзі питання про постановлення касаційним судом окремих ухвал є передчасним.Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2012 року винесену щодо постанови Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року в справі про оскарження ОСОБА_1 бездіяльності Генеральної прокуратури України стосовно його заяви про вчинення злочину скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді
Г. Животов Є. Пузиревський А. Крещенко