Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.
суддів: Кульбаби В.М., Швеця В.А.,
за участю прокурора Шевченко О.О.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 14 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Київської області від 07 листопада 2006 року.
Вироком Апеляційного суду Київської області від 07 листопада 2006 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина Росії, судимого:
20 листопада 2002 року вироком Апеляційного суду
Луганської області за п.13 ч. 2 ст. 115 КК України
на 11 років позбавлення волі;
24 червня 2005 року вироком Смілянського
міськрайонного суду Черкаської області за
ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України
на 12 років 6 місяців позбавлення волі,
засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 05 год. у АДРЕСА_1 у літній кухні в стані алкогольного сп'яніння вчинив умисне вбивство ОСОБА_4, нанісши останньому обухом сокири не менше двох ударів в лицьову частину голови, внаслідок чого потерпілому заподіяв відкриті переломи кісток черепа та інші ушкодження, від яких ОСОБА_4 помер на місці події.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок та пом'якшити призначене покарання, врахувавши його явку з повинною та агресивну поведінку потерпілого. Стверджує, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_4, оскільки він наніс удари потерпілому з метою оглушити та забрати паспорт, у зв'язку з цим вважає необґрунтованим висновок суду про доведеність його вини в умисному вбивстві.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, доводи захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, вважає, що слід змінити вирок, виключити з його мотивувальної частини вказівку про наявність рецидиву злочину та зарахувати в строк покарання засудженому покарання відбуте ним за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2005 року, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, заперечення потерпілої на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_2 не заперечував факту нанесення за вказаних у вироку обставин ударів потерпілому ОСОБА_4 обухом сокири в лицьову частину голови та заподіяння тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_2 вказував, що під час нанесення ударів, потерпілий лежав, відпочиваючи на дивані. Це спростовує доводи касаційної скарги засудженого в частині неправомірної поведінки потерпілого, оскільки засуджений наніс удари після сварки, коли потерпілий ліг спати.
Зважаючи на спрямованість дій засудженого, суд обґрунтовано визнав про наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_4, оскільки про це свідчить спосіб та знаряддя злочину, характер та локалізація виявлених у потерпілого поранень.
Дії засудженого ОСОБА_2 кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання судом враховано, що ОСОБА_2 є особою яка раніше вчинила умисне вбивство, знову вчинив особливо тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
Разом із тим, суд при призначенні покарання помилково послався на обставину, що обтяжує покарання рецидив злочину. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за п.13 ч. 2 ст. 115 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення умисного вбивства особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, тому відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якою передбачено, що, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Тому з вироку слід виключити вказівку про наявність обтяжуючої обставини - рецидив злочину.
Крім того, судом не зараховано при призначенні покарання, строк відбутого покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2005 року, згідно з яким ОСОБА_2 відбуває покарання з 19.07.2002 року (т. 2 а.с.65), тому вирок у цій частині підлягає зміні.
Законних підстав вважати призначене засудженому покарання несправедливим внаслідок його суворості як того вимагає ст. 372 КПК України при скасуванні вироку у касаційного суду немає, тому з цих підстав у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Київської області від 07 листопада 2006 року щодо нього змінити.
Виключити з вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання- рецидив злочину.
Зарахувати в строк покарання засудженому покарання, відбуте ним за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2005 року - з 19 липня 2002 року по 23 червня 2005 року.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді:
Пойда М.Ф.Швець В.А. Кульбаба В.М.