28.02.2013 238/347/13-ц
2/238/337/13
28 лютого 2013 року Новоазовський районний суд Донецької області
в складі: судді - Бєльченко Л.А.
при секретарі - Межняковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоазовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча про визнання договору оренди землі недійсним,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи, що 26.12.2008 року на підставі розпорядження голови Новоазовської райдержадміністрації № 615 від 14.11.2008 року йому видано державний акт серії ЯЕ № 707142 на право власності на земельну ділянку площею 5,3974 га, розташовану на території Самойловської сільської ради Новоазовського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На той час всіма землями сільськогосподарського призначення Самойлівської сільської ради, в тому числі і виділеною йому земельною ділянкою, користувався ДП «Ілліч- Агро Донбас» ПАТ «ММК ім.. Ілліча». У 2009 році йому повідомили, що для отримання щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 2% необхідно підписати договір оренди . При цьому надали для підписання роздруковані сторінки, а сам примірник договору обіцяли надати після його державної реєстрації. З усім текстом договору він не знайомився. В 2010 році йому повідомили, що для отримання щорічної орендної плати у розмірі 3% від вартості земельної ділянки, необхідно підписати додаткову угоду до спірного договору, копію якого вона отримає після державної реєстрації. В 2011 році на його вимогу надали примірник договору оренди землі № 239 без дати підписання та додаткову угоду, які зареєстровані в Держкомземі Новоазовського району 05.05.2010 року. Ознайомившись з текстом договору та додаткової угоди , він помітив, що договір, який було підписано сторонами у 2009 році, зареєстрований 05.05.2010 року, не містить всіх істотних умов, передбачених ст.. 15 ч.1 Закону України «Про оренду землі», а саме - умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, та є порушенням норм Закону при вчинені правочину. Посилаючись на вимоги ст..ст. 203,215, 210 ч.1, 640 ЦК України, Закон України «Про оренду землі» , просив визнати недійсним договір оренди землі № 239 , вчинений 05.05.2010 року між ним та відповідачем, оскільки на момент його реєстрації договір не містив всіх істотних умов , передбачених Законом.
Представник позивача в судове засідання не з*явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі( а.с. 23).
Представник відповідача в судове засідання не з*явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Із наданих на адресу суду заперечень вбачається, що представник відповідача позовні вимоги не визнає. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що на момент укладання спірного договору сторони досягли згоди стосовно всіх умов, позивач отримує орендну плату, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоазовському районі. Вважає, що позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача. Просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. У разі задоволення позовних вимог позивача, представник відповідача просив суд на підставі ст.. 217 ЦПК України визначити порядок виконання рішення суду, зобов*язавши позивача не чинити перешкод відповідачеві у зборі врожаю зі спірної земельної ділянки, оскільки останні засіяні. ( а.с. 11-15, 30-33, 34).
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЕ № 707142 на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 5,3974 га, розташованої на території Самойловської сільської ради Новоазовського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 7).
У 2009 році між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди вказаної земельної ділянки № 239, у 2010 році була підписана додаткова угода до цього договору, про що не заперечував представник відповідача. Цей договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області - 05.05.2010 року за номером 041016400469 ( а.с.8-10).
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації , а право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації.
Згідно зі ст. 18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Зазначені положення кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 640 ЦК України.
Відповідно до ст.. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , серед інших , істотною умовою договору оренди землі є умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Зі змісту ч. 2 цієї статті вбачається, що відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Судом встановлено, що спірний договір не містить умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір № 239, вчинений між сторонами 05.05.2010 року, на момент його реєстрації, не містив такої істотної умови як умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, а значить не відповідав актам цивільного законодавства, він має бути визнаний судом недійсним.
Слід зазначити , що суд критично ставиться до заперечень представника відповідача щодо відсутності підстав для визнання договору оренди землі між сторонами недійсним у зв*яку з недоведеністю позивачем порушення його прав з боку відповідача, оскільки останні не ґрунтуються на вимогах закону.
Оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка засіяна, суд вважає можливим на підставі ст.217 ЦПК України задовольнити клопотання представника відповідача, зобов*язавши ОСОБА_1 не чинити перешкод відповідачеві у зборі врожаю з цієї земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Керуючись ст. 10, 58, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 203,210, 215 , 640 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України , Законом України « Про оренду землі», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі № 239 , вчинений 05.05.2010 року між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» , зареєстрований за номером 041016400469 .
Зобов'язати ОСОБА_1 при виконанні рішення суду не чинити ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» перешкод у зборі врожаю з цієї земельної ділянки.
Стягнути з ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 114,70 гривень.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя - Бєльченко Л.А.