Справа№ 812/10240/2012
пр.№2/333/576/13
Іменем України
19 лютого 2013 року м. Запоріжжя
Коммунарський районний суд у складі:
головуючого судді: Піх Ю.Р.
при секретарі: Бабенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південноураїнської будівельної компанії до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
ТОВ «Південноукраїснська будівельна компанія» звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що 28.03.2008 року позивачем було придбано у гр.ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер 0111947900:07:001:0012, розташовану за адресою АР Крим, м.Ялта, смт.Лівадія, у районі пансіонату «Гліцинія». Згідно п.2.1. укладеного Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округ ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі №777, вартість отриманої позивачем земельної ділянки с клала 1 767 6000 грн. Положенням п.2.2. зазначеного Договору купівлі-продажу встановлено. що покупець зобов'язаний в день підписання та нотаріального посвідчення цього договору сплатити продавцю гроші у загальній сумі вказаній у п.2.1. договору, шляхом їх перерахування на поточний рахунок продавцю № НОМЕР_1 в ВАТ «Агрокомбанк», МФО 322302, код 2368503556. В підтвердження належного виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним договором та перерахуванням відповідачу повної вартості придбаної земельної ділянки позивачем надано платіжне доручення № 163 від 28.03.2008 року. 12.08.2008 року позивачу був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 082076, зареєстрований Ялтинським міським Управління земельних ресурсів у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 020800700025.
В січні 2009 року ОСОБА_3, що була продавцем земельної ділянки відповідачу, звернулась до Ялтинського міського суду із позовом до ОСОБА_1, В «Південноукраїнська будівельна компанія», 3-я особа - Ялтинське міське управління земельних ресурсів про визнання неукладеними і недійсними договорів купівлі-продажу та державного акту про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт.Лівадія, у районі пансіонату «Гліцинія». 01.07.2009 року Ялтинським міським судом АР Крим по цивільній справі № 2-1311/2009 винесено Рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.
Вказаним Рішенням відносно Позивача було вирішено - визнати недійсним договір купівлі-продажу між позивачем та Відповідачем, та зобов'язано Позивача повернути земельну ланку ОСОБА_3 Не погоджуючись з винесеним Ялтинським міським судом АРК рішенням його було оскаржено Позивачем в апеляційному порядку. Апеляційним судом Автономної республіки Крим 26 жовтня 2009 року була винесена Ухвала, згідно з якою апеляційна скарга Позивача була відхилена, а рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 01 липня 2009 року - залишено без змін.
Позивачем у листопаді 2009 року було подано касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 26.10.2009 року та рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 01.07.2009 року до Верховного суду України. 06.07.2011 року Верховний суд України в результаті розгляду касаційної скарги Позивача скасував рішення Ялтинського міського суду від 01.07.2009 р. № 2-1311 та Ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 26.10.2009 р. № 22-Ц-5948/2009 і направив справу на новий розгляд.
11 квітня 2012 року, після нового розгляду справи, Ялтинським міським судом АР Крим - було винесено рішення по справі № 2/0124/35/2012, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, а саме:
-визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1500 га кадастровий номер 0111947900:07:001:0012), розташованої за адресою: м. Ялта, смт Лівадія, в гзйоні пансіонату «Гліцинія», укладений 30 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4;
- витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Південноукраїнська будівельна компанія» на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану за адресою: м. Ялта, смт Лівадія, в районі ансіонату «Гліцинія» (кадастровий номер 0111947900:07:001:0012).
При подальшому оскарженні в вищих інстанціях зазначеного рішення, Апеляційним судом ДР Крим (Ухвала від 03.07.2012 р. по справі 22-ц/0190/4201/12) та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Ухвала від 29.08.2012 р. справа № 6- 30412св12) були відхиленні апеляційна та касаційна скарги та залишено без змін рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року. На виконання вищевказаних судових рішень, в Державному земельному кадастрі, правлінням Держкомзему у м. Ялта було відновлено за ОСОБА_3 право власності на спірну земельну ділянку, про що було повідомлено позивача листами від 04.01.2012 р. № 32-2/10/25-4 та від 21.02.2012 р. № 650-2/10-25-4. В подальшому ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_5, про що стало відомо Позивачу в межах розгляду цивільної справи в Ялтинському міському суду АРК, який на сьогоднішній час є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується Державним актом -1 право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 878663 від 08.12.2011р. Отже, Позивача позбавлено права власності на земельну ділянку, при купівлі котрої Відповідачу було сплачено грошові кошти у розмірі 1 767 500,00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).
Таким чином, з моменту винесення Апеляційним судом АР Крим Ухвали від 03.07.2012 року по справі 22-ц/0190/4201/12, договір між ОСОБА_3 та відповідачем був визнаний недійсним, в результаті чого, встановлений факт та момент відсутності у відповідача будь-яких прав на спірну земельну ділянку, в тому числі здійснювати її відчуження. У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1767500 гривень, та стягнути з відповідача сплачений судовий збір судовий збір у розмірі 3219 гривень.
Представник позивача Дерманська К.О. в судовому засіданні позовні вимоги піттримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1, у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення суд бере до уваги , що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається; суд також бере до уваги диспозитивність цивільного судочинства згідно якого відповідно ст.11 ЦПК України, цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що 28.03.2008 року позивачем було придбано у гр..ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер 0111947900:07:001:0012, розташовану за адресою АР Крим, м.Ялта, смт.Лівадія, у районі пансіонату «Гліцинія». Згідно п.2.1. укладеного Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округ ОСОБА_2 , зареєстровано в реєстрі №777, вартість отриманої позивачем земельної ділянки с клала 1 767 6000 грн. Положенням п.2.2. зазначеного Договору купівлі-продажу встановлено. що покупець зобов'язаний в день підписання та нотаріального посвідчення цього договору сплатити продавцю гроші у загальній сумі вказаній у п.2.1. договору, шляхом їх перерахування на поточний рахунок продавцю № НОМЕР_1 в ВАТ «Агрокомбанк», МФО 322302, код 2368503556. В підтвердження належного виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним договором та перерахуванням відповідачу повної вартості придбаної земельної ділянки позивачем надано платіжне доручення № 163 від 28.03.2008 року. 12.08.2008 року позивачу був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 082076, зареєстрований Ялтинським міським Управління земельних ресурсів у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 020800700025.
В січні 2009 року ОСОБА_3, що була продавцем земельної ділянки відповідачу, звернулась до Ялтинського міського суду із позовом до ОСОБА_1, В «Південноукраїнська будівельна компанія», третя особа - Ялтинське міське управління земельних ресурсів про визнання неукладеними і недійсними договорів купівлі-продажу та державного акту про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт.Лівадія, у районі пансіонату «Гліцинія». 01.07.2009 року Ялтинським міським судом АР Крим по цивільній справі № 2-1311/2009 винесено Рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Вказаним Рішенням відносно Позивача було вирішено - визнати недійсним договір купівлі-продажу між позивачем та Відповідачем, та зобов'язано Позивача повернути земельну ланку ОСОБА_3 Не погоджуючись з винесеним Ялтинським міським судом АРК рішенням його було оскаржено Позивачем в апеляційному порядку. Апеляційним судом Автономної республіки Крим 26 жовтня 2009 року була винесена Ухвала, згідно з якою апеляційна скарга Позивача була відхилена, а рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 01 липня 2009 року - залишено без змін.
Позивачем у листопаді 2009 року було подано касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 26.10.2009 року та рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 01.07.2009 року до Верховного суду України. 06.07.2011 року Верховний суд України в результаті розгляду касаційної скарги Позивача скасував рішення Ялтинського міського суду від 01.07.2009 р. № 2-1311 та Ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 26.10.2009 р. № 22-Ц-5948/2009 і направив справу на новий розгляд.
11 квітня 2012 року, після нового розгляду справи, Ялтинським міським судом АР Крим - було винесено рішення по справі № 2/0124/35/2012, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, а саме:
-визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1500 га кадастровий номер 0111947900:07:001:0012), розташованої за адресою: м. Ялта, смт Лівадія, в гзйоні пансіонату «Гліцинія», укладений 30 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4;
- витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Південноукраїнська будівельна компанія» на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану за адресою: м. Ялта, смт Лівадія, в районі ансіонату «Гліцинія» (кадастровий номер 0111947900:07:001:0012).
При подальшому оскарженні в вищих інстанціях зазначеного рішення, Апеляційним судом ДР Крим (Ухвала від 03.07.2012 р. по справі 22-ц/0190/4201/12) та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Ухвала від 29.08.2012 р. справа № 6- 30412св12) були відхиленні апеляційна та касаційна скарги та залишено без змін рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року. На виконання вищевказаних судових рішень, в Державному земельному кадастрі, правлінням Держкомзему у м. Ялта було відновлено за ОСОБА_3 право власності на спірну земельну ділянку, про що було повідомлено позивача листами від 04.01.2012 р. № 32-2/10/25-4 та від 21.02.2012 р. № 650-2/10-25-4. В подальшому ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_5, про що стало відомо Позивачу в межах розгляду цивільної справи в Ялтинському міському суду АРК, який на сьогоднішній час є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується Державним актом -1 право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 878663 від 08.12.2011р. Отже, Позивача позбавлено права власності на земельну ділянку, при купівлі котрої Відповідачу було сплачено грошові кошти у розмірі 1 767 500,00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).
Таким чином, з моменту винесення Апеляційним судом АР Крим Ухвали від 03.07.2012 року по справі 22-ц/0190/4201/12, договір між ОСОБА_3 та відповідачем був визнаний недійсним, в результаті чого, встановлений факт та момент відсутності у відповідача будь-яких прав на спірну земельну ділянку, в тому числі здійснювати її відчуження. У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1767500 гривень, та стягнути з відповідача сплачений судовий збір судовий збір у розмірі 3219 гривень.
Враховуючи повне визнання позовних вимог відповідачем, відповідно до вимог ч.4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі, оскільки не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інших інтересів осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами не підлягають доказування.
Вислухавши думку позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати відшкодовуються відповідачем.
При таких обставинах позов підлягає задоволенню в повному обсязі , судові витрати понесені позивачем відшкодовуються відповідачем.
Керуючись ст. ст. 215, 655, 658, 661 ЦК України, ст. ст. 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південноураїнської будівельної компанії до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задоволено в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південноукраїснька будівельна компанія» збитки у розмірі 1767500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південноукраїнська будівельної компанії» судовий збір у розмірі 3219 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Комунарського районного суду
міста Запоріжжя: Ю.Р. Піх