"09" грудня 2011 р. справа № 2а-541/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 січня 2011 року
у справі № 2а-541/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії, -
У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо невиконання вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року, зобов'язання провести перерахунок і сплатити недоотримані кошти з 01 січня 2006 року по 01 вересня 2010 року та в подальшому.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 січня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 29 травня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 січня 2011 року в постанові суду виправлена описка, допущена в зазначенні дати винесення постанови, а саме дата «29 грудня 2010 року»виправлена на правильну дату -«05 січня 2011 року»
Ухвалою суду першої інстанції від 01 грудня 2010 року позовні вимоги за період по 29 травня 2010 року залишені без розгляду.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, і має право відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та у подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити абзаци другий і третій резолютивної частини постанови виходячи з наступного.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою, тобто до 23 липня 2011 року застосування підлягають положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, відповідач має провести виплати підвищення до пенсії у відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" по 22 липня 2011 року включно.
Керуючись статтею 195, пунктом 2 частини 1 статті 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, статтями 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 січня 2011 року -змінити виклавши абзаци другий, третій резолютивної частини постанови в наступній редакції.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 29 травня 2010 року по 22 липня 2011 року -протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 29 травня 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 січня 2011 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим