Іменем України
"09" грудня 2011 р.справа № 2а-5562/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючого судді - Богданенка І.Ю.
суддів: - Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року
у справі № 2а-5562/11
за позовом ОСОБА_3
до управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області
про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
26 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні підвищення до пенсії та зобов'язання останнього здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01 січня 2006 року по 01 січня 2011 року і в подальшому.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2011 року частина позовних вимог, за період з 01 січня 2006 року по 26 липня 2010 року, залишено без розгляду.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги, зобов'язано здійснити нарахування та виплату позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 26 липня 2010 року по 07 лютого 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
При цьому суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалиВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області -залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим