ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 лютого 2013 року № 813/816/13-а
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сасевича О.М.
за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,
за участю сторін:
представника позивача Цицик О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» про арешт коштів на рахунку платника податків, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі-ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» (надалі-ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім»), в якому просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в банках, які обслуговують такого платника податків в межах суми його податкового боргу у розмірі 5 434,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідача на день подачі до суду адміністративного позову наявний податковий борг по платежах до бюджету в сумі 5 434,00 грн., що виник внаслідок нездійснення підприємством своєчасної сплати сум по податкових зобов'язаннях. ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС посилається на те, що ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» не вчиняються жодні дії, направлені на погашення податкового боргу, чим порушуються інтереси держави та завдаються збитки, з приводу ненадходження до бюджету платежів, з яких виплачується заробітна плата працівникам бюджетних установ, пенсії та інші соціальні виплати. Більше того, згідно отриманої інформації із Львівського ВРЕР УДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Головного управління Держкомзему у Львівській області вбачається відсутність зареєстрованих транспортних засобів, нерухомого майна на праві власності та земельних ділянок за відповідачем. Відтак, позивач просить суд відповідно до ст.20 Податкового кодексу України накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться у банках.
Згідно ухвали судді від 31.01.2013 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, однак своєчасно і належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням копія ухвали про відкриття провадження, копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду разом із витягом про процесуальні права та обов'язки сторін, повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд вважає, що вжив передбачені законодавством заходи з метою забезпечити участь відповідача у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу заявленого позову, якою він, у підсумку, так і не скористався. Суд, взявши до уваги думку представника позивача щодо можливості розпочати судовий розгляд за даною явкою, а також зваживши на дозволені законом строки розгляду спору, ухвалив на підставі ст.ст.71, 128 КАС України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію господарського формування, ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» зареєстроване 22.01.1993 року у встановленому законом порядку як юридична особа.
Окрім цього, відповідача також взято на облік платника податку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС 17.02.1993 року за №19164862, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податку №23680/10/18-2017 від 03.12.2012 року (Форма №4-ОПП).
Відповідно до довідки ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС №23777/10/20-30 від 04.12.2012 року, по Підприємству станом на 03.12.2012 року, обліковується заборгованість до бюджету у загальній сумі 5 434,00 грн., яка виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання: по податку на прибуток - 4 414,00 грн., який виник внаслідок неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, І-ІІІ кв. 2011 року, ІІ-ІV кв. 2011 року, І кв. 2012 року, що встановлено при проведенні камеральних перевірок, зокрема: - актом перевірки від 21.03.2011 року №593, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0001861501/0 на суму 170,00 грн.; - актом перевірки від 26.05.2011 року №1200, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2011 року №0003831501 на суму 1 020,00 грн.; - актом перевірки від 27.09.2011 року №2929/15-1/19164862, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №0009851501 на суму 1 020,00 грн.; - актом перевірки від 22.11.2011 року №3639/15-1/19164862, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 року №0015351501 на суму 1 020,00 грн.; - актом перевірки від 24.02.2012 року №527/15-1/19164862, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 року №0001981501 на суму 1 020,00 грн.; - актом перевірки від 18.05.2012 року №672/15-10/19164862, за наслідками якого винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 року №0009141501 на суму 170,00 грн. та по податку на додану вартість - 1 020,00 грн., який також виник внаслідок несплати штрафних (фінансових) санкцій, що були застосовані ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС згідно податкових повідомлень-рішень №0008221502 від 16.10.2009 року, №0008911502 від 09.11.2009 року, №0011881502 від 09.11.2010 року, винесених на підставі висновків відповідних актів перевірок.
Вищезгадані акти перевірок та складені за їх результатами податкові повідомлення-рішення не вдалось вручити платнику поштою по причині «за зазначеною адресою не знаходиться», про що податковим органом були складені акти про неможливість вручення останніх відповідачу, копії таких актів наявні у матеріалах справи. З цих же причин не вдалось запросити посадових осіб Підприємства бути присутніми під час здійснення перевірки.
Так, Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 року у справі №2а-6336/12/1370 задоволено позовні вимоги ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС та стягнуто з ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» до бюджету податковий борг в сумі 3 060,00 грн.
З метою виявлення майна боржника, ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС було скеровано запити у Львівське ВРЕР УДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», Головне управління Держкомзему у Львівській області.
Згідно отриманих відповідей із Львівського ВРЕР УДАІ при ГУМВСУ у Львівській області №12049 від 14.12.2011 року, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №12401 від 29.12.2011 року, Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-62 від 05.01.2012 року вбачається, що за ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» не зареєстровано транспортних засобів, відсутнє будь-яке нерухоме майно та на праві власності чи у користуванні у нього не має зареєстрованих земельних ділянок.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника і як наслідок цього орган ДПІ звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.
При винесенні постанови, суд виходив з наступного.
Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктами 41.1, 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також держані виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкові вимоги були направлені відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС сформовано та направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/912 від 23.09.2009 року на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями - 793,17 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/1103 від 27.10.2009 року на суму 950,89 грн.
З огляду на вказане, 23.09.2009 року та 28.10.2009 року податковим органом складено акт обстеження юридичної (фактичної) адреси платника податків та встановлено, що ТзОВ «Наш дім» за вказаною адресою не знаходиться, посадові особи відсутні і ознак фінансово-господарської діяльності не виявлено.
Окрім цього, суд звертає увагу, що з метою належного вручення даних податкових вимог ДПІ у Залізничному районі м.Львова було складено акти №65 від 24.09.2009 року та №79 від 02.11.2009 року про розміщення таких вимог на дошці податкових оголошень.
Як пояснила представник позивача у судовому засіданні, оскільки заборгованість відповідача перед бюджетом починаючи з 2009 року мала тенденцію до зростання, а відтак інші податкові вимоги податковим органом не виносились.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, в.о. начальника ДПІ у Залізничному районі винесено та надіслано на адресу ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» рішення від 04.12.2009 року №33044/10/24-030 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, у зв'язку із неможливістю вручення рішення відповідачу, податковим органом складено акт від 10.12.2009 року про розміщення на дошці оголошень рішення від 04.12.2009 року №33044/10/24-030 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пункту 87.2 пункту 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
У відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.
Згідно з п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З наведеної норми вбачається, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Позивачем надано також суду довідку №23680/18-2009 від 03.12.2012 року про наявні у відповідача - ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» відкриті рахунки в установах банків, а саме в:
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - долар США);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - євро);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - українська гривня);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №2606901006411, МФО 325365 (дата відкриття 30.03.2004 р., валюта - українська гривня);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - польський злотий).
Отже, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем зазначеної заборгованості, яка становить 5 434,00 грн. і згідно пояснень представника позивача на даний час залишається непогашеною. Беручи до уваги те, що у відповідача відсутні кошти на рахунках і будь-яке майно, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом вжиття заходів щодо стягнення суми податкового боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, а саме: накладення арешту на кошти ТзОВ «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім», що знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 128, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово-виробниче підприємство «Наш дім» (місцезнаходження: 79054, м.Львів, вул.Петлюри, 11Б; ідентифікаційний код 19164862), які знаходяться на рахунках в банках, що обслуговують такого платника податків в межах суми його податкового боргу у розмірі 5 434 (п'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп., а саме в:
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - долар США);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - євро);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - українська гривня);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №2606901006411, МФО 325365 (дата відкриття 30.03.2004 р., валюта - українська гривня);
-Центральній філії ПАТ «Кредобанк», №26001016411, МФО 325365 (дата відкриття 23.08.2001 р., валюта - польський злотий).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сасевич О.М.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 лютого 2013 року.