Справа № 2519/926/2012 провадження № 11/795/163/2013 Категорія - ст.286 ч.1 КК України Головуючий у 1 інстанції Попович В.В. Доповідач Воронцова С. В.
28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого - суддіВоронцової С. В.
суддів: Козака В.І., Григор'євої В.Ф.,
з участю прокурора Шваб Л.В.,
захисника ОСОБА_14,
потерпілої ОСОБА_3,
представника потерпілої ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_14 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2012 року,
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Радомка Семенівського району Чернігівської області, громадянин України, з середньою освітою, працює автослюсарем Семенівського РЕМ, одружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий
.
Засуджений за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді виправних робіт строком на один рік шість місяців з відрахуванням із суми заробітку 20% щомісячно в дохід держави за постійним місцем роботи, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» 686 гривень 25 копійок на відшкодування витрат пов'язаних з лікуванням потерпілої.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 3004 гривні 67 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 1844 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого мопеду.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 6000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_3 3000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь держави 940 гривень 80 копійок судових витрат.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_5 на користь держави 562 гривні 80 копійок судових витрат.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, 19 червня 2012 року, біля 18 години 30 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мопедом «Альфа» без державного номеру, рухався по вул. Пряма в м. Семенівка зі сторони центру та на нерегульованому перехресті вулиці Пряма - провулка В.Коробко в м. Семенівка не надав переваги в русі мопеду «Мустанг» без державного номеру під керуванням ОСОБА_3, що рухалась в зустрічному напрямку та скоїв з нею зіткнення.
В результаті зіткнення, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому п'ятої п'ясткової кістки правої кисті без зміщення, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та осаднені рани обох колінних суглобів, лівої ступні, правої кисті, стан після закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, водій мопеда ОСОБА_5, грубо порушив вимоги п.п. 2.9 «а» та 16.13 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Своїми діями останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Не погодившись з вироком суду захисник ОСОБА_14 подав апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_5, в якій просить скасувати вирок суду з поверненням кримінальної справи на додаткове розслідування.
Доводи апеляції мотивує тим, що досудове та судове слідство по справі проведено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неповно та однобічно, а висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Грубо порушені вимоги ст. 67 та ст. 327 КПК України, а саме не надано жодної правової оцінки висновку судово-трасологічної експертизи, в якій зазначено, що слідів зіткнення транспортних засобів під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не виявлено. В той час, як інша частина висновку цієї ж експертизи - запис «відсутність слідів контактної взаємодії між вказаними транспортними засобами, не виключає можливості дотичного контакту між зовнішніми поверхнями мопедів або самих водіїв, що може призвести до втрати рівноваги водієм двоколісного транспортного засобу», - використана, як доказ вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочин. Крім того, під час судового розгляду справи, потерпіла заявила про те, що контакт транспортних засобів міг відбутися гумовими частинами колес, в зв'язку з чим відсутні сліди контакту. Дане твердження підлягає перевірці, яка можлива лише під час проведення відтворення обстановки та обставин даної дорожньо-транспортної пригоди. Таке відтворення можливе лише при поверненні справи на досудове розслідування, однак, таке клопотання захисту було судом відхилено, що виключило можливість перевірки такого твердження потерпілої.
Вважає сумнівним доказом і показання свідка ОСОБА_7, які суд поклав в основу вироку. У судовому засіданні свідок вказав, що бачив, як ОСОБА_5 переднім колесом свого мопеда вдарив у заднє колесо мопеду під керуванням ОСОБА_3, однак на уточнюючі запитання захисту він вже не зміг точно на це вказати.
Не надано правової оцінки порушенню п. 2.3 Правил дорожнього руху з боку потерпілої ОСОБА_3, яка керувала мопедом без мотошолома, що могло бути в прямому причинному зв'язку з отриманням нею закритої-черепно-мозкової травми. Не з'ясовано і той факт, чи була отримана потерпілою черепно-мозкова травма під час ДТП.
В зв'язку з викладеними порушеннями, просить направити справу на додаткове розслідування, під час якого вважає за необхідне з'ясувати чи був контакт між транспортними засобами, що потребує проведення відтворення обстановки і обставин події, а в подальшому, призначення та проведення необхідних експертиз та інших слідчих дій.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_14, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з наведених там підстав та повернути справу на додаткове розслідування, думку потерпілої та її представника , які заперечували проти апеляції, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, думку прокурора, який заперечуючи проти задоволення проти апеляції вважав доводи апеляції надуманими та такими що протирічать вимогам закону та стверджував про відсутність підстав для проведення додаткового розслідування, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є правильним, ґрунтується на доказах, які зібрані в установленому законом порядку, досліджені в судовому засіданні та належно оцінені судом і покладені в основу вироку.
Так, засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину не визнав, та показав, що 19 червня 2012 року він вжив невелику кількість спиртного, після чого керував мопедом «Альфа». Направляючись додому, він рухався по вулиці Пряма у м. Семенівка, на перехресті вищевказаної вулиці та провулку В.Коробко, на відстані 8-10 метрів він почав повертати ліворуч, при цьому бачив, як назустріч по вулиці Прямій рухався мопед, пізніше він дізнався, що мопедом керувала ОСОБА_3 Він вважав, що рух його мопеду не заважає проїзду ОСОБА_3, тому продовжив маневр повороту. Повернувши ліворуч, він почув шум, зупинився і підійшов до ОСОБА_3, яка впала на проїзну частину дорого. Потерпіла відразу заявила, що він не надав їй перевагу у русі. Вважає, що з його боку порушень не було, а потерпіла намагається його оговорити, так як виступаючі частини його мопеду не торкнулися виступаючих частин мопеду потерпілої, отже, його вини в падінні ОСОБА_3 не має. Зазначив, що ОСОБА_3 рухалась зі швидкістю 60 кмгод, без мотошолома, відволіклась від керування, загальмувала, і як наслідок, впала на проїзну частину. Погоджується лише з тим, що порушив Правила дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Наполягає на тому, що у дорожньо-транспортній пригоді не винен, в зв'язку з чим не визнає і заявлені до нього цивільні позови потерпілої та прокурора.
Не зважаючи на невизнання своєї вини засудженим ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, його вина у порушені правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена сукупністю зібраних доказів, які узгоджуються між собою.
Так, суд першої інстанції взяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_3 про те, що 19 червня 2012 року, біля 18 години 30 хвилин, керуючи мопедом «Мустанг», вона рухалась по вулиці Прямій міста Семенівка в бік центру, коли вона під'їжджала до перехрестя вищевказаної вулиці з провулком, який веде на вулицю В.Коробка, водій мопеда, який здійснював маневр повороту з головної дороги у провулок, не надав їй переваги у русі, не уступив дорогу та здійснив легке зіткнення з її мопедом, від якого удар прийшовся у гумову шину заднього колеса її мопеду. Від удару її мопед втратив керування, вона втратила рівновагу та впала на проїзну частину дороги, від падіння отримала тілесні ушкодження. Пояснила, що не мала можливості уникнути зіткнення з мопедом під керуванням ОСОБА_5, оскільки він почав маневр праворуч на дуже близькій відстані, приблизно 10-15 метрів. Коли вона впала, то ОСОБА_5 спочатку підійшов до неї, а потім намагався втекти, вона його намагалась втримати, але він втік з місця ДТП. Підтримала заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП. Вказала, що після отриманих тілесних ушкоджень вона проходила лікування, на яке витрачала грошові кошти, крім того, в неї погіршився стан її здоров'я, також вона перенесла і моральні страждання, біль. Крім того, мопед отримав механічні пошкодження і потребує ремонту.
Ці показання, при перевірці, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Зокрема, свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні в суді першої інстанції стверджував, що 19 червня 2012 року, біля 18 години 30 хвилин, йому зателефонувала дружина та повідомила, що сталась якась пригода. Коли він прибув на місце дорожньо-транспортної пригоди, то побачив, що у його дружини тілесні ушкодження, вона втрачала свідомість, а потім пояснила, що водій мопеду не уступив їй дорогу, від чого вона впала на дорогу. ОСОБА_5 з місця пригоди втік. Гальма в мопеді були справні, задні гальма працювали і після ДТП. На місце пригоди були викликані працівники міліції, які потім і займались оформленням документів.
Свідок ОСОБА_7 показав, що 19 червня 2012 року, біля 18 години 30 хвилин, він йшов по вулиці Пряма у місті Семенівка з боку центру міста. В той час, як він проходив біля будинку №11, на зустріч йому, по проїзній частині дороги, по правій смузі руху на мопеді їхала ОСОБА_3. Тільки вона проїхала повз нього, як він почув крик, а коли повернувся назад, то побачив, як інший водій, який рухався у зустрічному напрямку руху відносно потерпілої, не уступивши їй дорогу почав повертати з вулиці Прямої у провулок В.Коробка і переднім колесом свого мопеду вдарив у заднє колесо мопеду ОСОБА_3. Від удару ОСОБА_3 впала на дорогу. ОСОБА_5 ще трохи проїхав, потім зупинився у провулку. Коли він підійшов до місця пригоди, то побачив, що ОСОБА_5 перебуває в нетверезому стані, він поїхав з місця пригоди не дочекавшись працівників міліції. У ОСОБА_3 були тілесні ушкодження на голові, на ногах, вона скаржилась на головні болі. Оскільки з мопеду потерпілої почав витікати бензин, то він його підняв та забрав з дороги. Потім на місце ДТП приїхав чоловік потерпілої і працівники міліції.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що 19 червня 2012 року у період з 19 до 20 години він проводив таку слідчу дію, як огляд місця події на ділянці дороги по вул. Прямій в м. Семенівка. Під час огляду він керувався вимогами Кримінально-процесуального закону. В ході огляду він виявив та зафіксував сліди, які вказували на те, що на цьому місці сталася дорожньо-транспортна пригода. За результатами слідчої дії, був складений протокол місця події та схема до нього. На ділянці дороги були виявлені уламки катафотів від мопеду водія ОСОБА_3 Також, був оглянути мопед, яким керувала ОСОБА_3, який мав характерні ознаки тертя транспортного засобу об асфальтне покриття. Іншого учасника ДТП на місці пригоди не було, однак, він був одразу встановлений. Він перебував вдома, був доставлений до лікарні з метою обстеження на предмет вживання ним алкогольних напоїв, хоча і візуально було видно, що він перебуває в нетверезому стані. Зазначив і про те, що на схемі він вказав розміщення виявлених предметів без урахування масштабу.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що він спільно з ОСОБА_9 виїжджали на місце дорожньо-транспортної пригоди 19 червня 2012 року та у період часу з 19 до 20 години проводив огляд місця пригоди, яка відбулась на перехресті вул. Прямої та пров. В.Коробка у м.Семенівка. Коли вони прибули на місце пригоди, то там перебувала потерпіла ОСОБА_3, у якої мались видимі тілесні ушкодження. Як пояснила потерпіла, водій мопеду ОСОБА_5 не уступив їй дорогу під час здійснення маневру повороту у провулок, внаслідок чого відбулось зіткнення і вона впала на проїзну частину дороги. ОСОБА_3 вказала, що зіткнення відбулось переднім колесом мопеду ОСОБА_5 у заднє колесо її мопеду. Крім потерпілої на місці пригоди був свідок ОСОБА_7, який також вказував, як саме відбулась дорожньо-транспортна пригода. Після проведення всіх дій на місці пригоди, вони направились за місцем проживання водія ОСОБА_5, який перебував в нетверезому стані. Особисто він оглядав транспортні засоби та склав відповідні документи. На мопеді потерпілої були виявлені механічні пошкодження, які характерні для ДТП, а саме тертя об асфальтне покриття.
З огляду на наведені показання потерпілої та свідків про конкретні дії засудженого щодо обставин вчинення ним інкримінованого злочину, які не містять суперечностей і підтверджуються іншими перевіреними у судовому засіданні доказами, суд першої інстанції вірно визнав їх достовірними.
Крім наведених показань, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, також підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею до нього від 19 червня 2012 року, згідно яких виявлені та зафіксовані сліди пригоди на ділянці дороги вулиці Пряма та провулку, що веде на вулицю В.Коробко у місті Семенівка, сліди юзу, уламки пластикові помаранчевого кольору, пляма схожа на паливно-мастильну рідину (а.с. 10-15).
Протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу та фототаблицею до нього, відповідно до якого, 19 червня 2012 року був оглянутий мопед «Мустанг» без державного номерного знаку, який належить ОСОБА_3. Під час проведення огляду були виявлені пошкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 16-20).
Протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу, відповідно до якого, 19 червня 2012 року був оглянутий мопед «Альфа» без державного номерного знаку, який належить ОСОБА_5. Під час проведення огляду були виявлені пошкодження характерні для дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 21-24).
Висновком медичного огляду від 19 червня 2012 року, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_5 виявляє клінічні ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.32).
Висновком додаткової судово-медичної експертизи №96 від 07 серпня 2012 року, яким встановлено, що у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 5-ї п'ясткової кістки правої кисті без зміщення, осаднені рани обох колінних суглобів, лівої ступні, правої кисті, стан після ЗЧМТ, зі струсом головного мозку. По механізму утворення та ступеню тяжкості: тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 5-ї п'ясткової кістки правої кисті без зміщення спричинене дією твердого тупого предмету по механізму удару і відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров'я, строком понад 21 день; осаднені рани, стан після ЗЧМТ, зі струсом головного мозку причинені дією твердого тупого предмету по механізму удару та тертя і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Не виключено, що виявлені на тілі ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитись 19.06.2012 року, за вищевказаних обставин, а саме при ДТП (а.с.65-67).
Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №307 від 28.08.2012 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого відсутність слідів контактної взаємодії між вказаними транспортними засобами, не виключає можливості дотичного контакту між зовнішніми поверхнями мопедів або самих водіїв, що може призводити до втрати рівноваги водієм двохколісного транспортного засобу. Спроможність утримувати рівновагу під час керування двохколісним транспортним засобом залежить від індивідуальних психофізичних особливостей конкретного водія та його реакції на небезпеку в конкретних дорожніх умовах (а.с.74-80).
За встановлених фактичних обставин справи, дії засудженого, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст. 286 КК України.
Твердження захисника про те, що суд не надав жодної юридичної оцінки порушенням правил дорожнього руху з боку потерпілої ОСОБА_3, а саме п. 2.3 Правил дорожнього руху України, є безпідставними та необґрунтованими.
Під час розгляду даної кримінальної справи судом було встановлено, що під час керування транспортним засобом з боку потерпілої ОСОБА_3 було допущене порушення Правил дорожнього руху України, однак, суд встановив і те, що порушення п. 2.3 не перебуває у прямому причинному зв'язку з настання дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, суд визнав, що такі порушення є неприпустимими та відреагував на це окремою постановою на адресу начальника державної автомобільної інспекції Семенівського РВ УМВС у Чернігівській області, саме з метою проведення профілактичних заходів для попередження дорожньо-транспортних пригод.
Колегія суддів також не може погодитись з посиланнями в апеляції захисника на те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки викладені у ньому показання свідка ОСОБА_7 не відповідають дійсності, так як спочатку свідок казав про те, що бачив зіткнення двох мопедів, а в подальшому на уточнюючі запитання сказав, що йому не відомо як відбулось зіткнення.
Так, під час досудового слідства та в ході судового засідання свідок ОСОБА_7 чітко вказав на те, що під час здійснення повороту водій ОСОБА_5 переднім колесом свого мопеду вдарив у заднє колесо мопеду, яким керувала ОСОБА_3 Суд дав вірну юридичну оцінку показанням вказаного свідка, з урахуванням того, що він був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань.
Доводи в апеляції захисника про те, що під час досудового слідства та судового розгляду справи оцінка доказам була надана вибірково, до уваги прийнято лише ті докази, які були вигідні досудовому слідству та суду, що у висновку судово-трасологічної експертизи зазначено, що слідів зіткнення транспортних засобів під керуванням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не виявлено, але суд не надав цьому жодної правової оцінки, в той час, як інша частина висновку цієї ж експертизи, а саме запис «відсутність слідів контактної взаємодії між вказаними транспортними засобами, не виключає можливості дотичного контакту між зовнішніми поверхнями мопедів або самих водіїв, що може призвести до втрати рівноваги водієм двоколісного транспортного засобу», - використана, як доказ вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочин, хоча висновок суду не може ґрунтуватись на припущеннях, не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» та ст. 67 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року, висновок експерта не має наперед установленої сили, а також переваги перед іншими доказами і, як і всі вони, має бути оцінений судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та відповідно до закону.
Суд, під час розгляду справи та постановленні рішення у справі, виконав вищевикладені вимоги Закону, дослідив усі зібрані докази в їх сукупності та дав їм належну юридичну оцінку.
Не обґрунтованими є і твердження захисника про те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання та допит лікаря, який оглядав ОСОБА_3 після ДТП і експерта, яким проводилась судово-медична експертиза у відношенні потерпілої. Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника та засудженого, суд достатньо обґрунтував своє рішення, вказавши, що на ті питання, які на думку захисника та засудженого, підлягають з'ясуванню, маються чіткі та достатні відповіді у матеріалах справи, будь-яких обґрунтованих підстав, для виклику цих осіб, у клопотанні наведено не було.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що з'ясування питання «Чи могла б отримати потерпіла ОСОБА_3 закриту черепно-мозкову травму, якби остання користувалась мотошоломом?» не має значення для з'ясування обставин скоєння злочину, оскільки ОСОБА_5 інкримінується порушення вимог п.п. 2.9 «а» та 16.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи стан після ЗЧМТ, зі струсом головного мозку у потерпілої ОСОБА_3 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Крім того, у судовому засіданні було чітко встановлено, що потерпіла не користувалась мотошоломом.
Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення міри покарання засудженому ОСОБА_5 врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, покарання засудженому ОСОБА_5 суд обрав у відповідності до вимог ст. 65 КК України, у межах санкції інкримінуємої статті, з урахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів та особи винного.
Разом з тим, вирок суду підлягає зміні в порядку ч.2 ст. 365 КПК України.
Відповідно до ст. 1206 Цивільного Кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування, зараховуються до відповідного бюджету.
Семенівська центральна районна лікарня - є державним закладом охорони здоров'я. Відповідно, кошти за лікування потерпілої ОСОБА_3, повинні стягуватися в місцевий бюджет, а не на користь Семенівської ЦРЛ, як вирішив суд.
Таким чином, сума 686 грн. 25 коп. підлягає відшкодуванню із засудженого на користь місцевого бюджету.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б притягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України в редакції 1960 року та п.11 Перехідних Положень КПК України в редакції 2012 року, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_14 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 в порядку ч.2 ст. 365 КПК України змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету Семенівського району Чернігівської області 686 грн. 25 коп., витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_3.
В решті цей же вирок суду залишити без змін.
ГРИГОР'ЄВА В.Ф. ВОРОНЦОВА С.В. КОЗАК В.І.