"24" листопада 2011 р.справа № 2а-2967/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
при секретарі судового засідання: Снісар Л.С.
розглянувши в судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради на постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради про стягнення недоотриманої одноразової компенсації та допомоги на оздоровлення, -
В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради (далі -відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача виплатити недоплачену одноразову компенсацію як особі, що стала інвалідом, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі, передбаченому ст. 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щорічну допомогу на оздоровлення за 1999-2011 роки.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 роки залишено без розгляду.
Постановою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Управління щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в 2010 р. неправомірними, та зобов'язано Управління донарахувати ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за період за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід ІІ групи, захворювання пов'язане з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
При цьому, згідно абзацу 7 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік була виплачена позивачу у розмірі, що встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Оскільки Верховною Радою України дія статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протягом 2010 року не призупинялась, відповідачем безпідставно проводилась виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах менших ніж передбачено ч.4 ст.48 даного Закону.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198,ст.200, ст.205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради на постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 02 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук