83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.02.13 р. Справа № 905/150/13-г
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осадчої А.М.
за участю секретаря
судового засідання Мітронової А.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» м.Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» м.Донецьк
про стягнення 151 438,77грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог),
за участю представників сторін:
від позивача: Гайдук Є.О. за довіреністю №5 від17.01.2013р.,
від відповідача: Куліковська В.О. за довіреністю №19-353 від 20.12.2012р.
03.01.2013року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» м.Київ (далі - ДПЗД «Укрінтеренерго») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» м.Донецьк (далі - ПАТ «Донбасенерго») з вимогами про стягнення 128174,12грн., у тому числі, 80131,47грн. інфляційних нарахувань та 48042,65грн. 3% річних, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 з ПАТ «Донбасенерго» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» стягнута заборгованість за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006року в сумі 777975,39грн., зазначена сума заборгованості оплачена відповідачем відповідно до узгодженого сторонами графіку розстрочки виконання зобов'язання за судовим рішенням, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу три відсотки річних та інфляційні нарахування на заборгованість, яка існувала за контрактом до її повного погашення, а саме: за період з 29.07.2010р. по 27.08.2012р., що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою від 08.01.2013 року господарським судом Донецької області позовна заява ДПЗД «Укрінтеренерго» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/150/13-г.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: заяви №44/22.08-723 від 11.04.2012року, рішення господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012, листів №44/22.08-1080 від 31.05.2012р. та №25-2547 від 19.06.2012р. про виконання судового рішення, наказу №32-к/к від 01.06.2010р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.54, 57, 61, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
05.02.2013р. позивач звернувся до суду із заявою від 01.02.2013р. про збільшення позовних вимог №44/22-189 від 01.02.2013р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 94 913,00грн. та 3%річних в сумі 56 525,77грн. за період з 01.02.2010р. по 03.07.2012р., при цьому, пояснив, що здійснення розрахунку починаючи 01.02.2010року обумовлено необхідністю дотримання загального строку позовної давності у 3 роки, а кінцева дата розрахунку визначена з огляду на дату, що передує даті підписання сторонами графіку погашення заборгованості та супровідного листа від 04.07.2012р.
До заяви позивачем додано засвідчені копії листа №44/22.08-1312 від 04.07.2012р. та графік розстрочки виконання зобов'язання.
Копія зазначеної заяви відправлена на адресу відповідача, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно ст.22 ГПК України позивач, серед іншого, вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою.
Суд, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви від 01.02.2013р., розцінює її як заяву про збільшення позовних вимог внаслідок зміни періоду нарахування інфляційних витрат та 3%річних та розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що ПАТ «Донбасенерго» у повному обсязі сплатило заборгованість в сумі 777975,39грн., стягнуту з відповідача рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 у строки, визначені графіком погашення заборгованості, що був підписаний сторонами, у зв'язку з чим, вважає, що дії позивача (звернення до суду з позовною заявою про стягнення додаткових коштів) не узгоджуються з волевиявленням сторін щодо сплати заборгованості.
У відзиві №19-902 від 18.02.2013р. відповідач заперечив проти збільшення позовних вимог, посилаючись на ті ж самі підстави, що зазначені вище.
05.02.2013р. позивач надав письмові заперечення на відзив, згідно з якими не погоджується з твердженням ПАТ «Донбасенерго» стосовно того, що у зв'язку з підписанням графіку розстрочки виконання зобов'язання по судовому рішенню та сплатою заборгованості, він звільняється від сплати інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, зазначає, що позивач відповідно до ст.625 ЦК України не позбавлений права на здійснення відповідних нарахувань за весь час прострочення.
У судовому засіданні 21.02.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у відзиві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2013року заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу.
Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012, яке набрало законної сили, позовні вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» задоволені та стягнуто з ПАТ «Донбасенерго» на користь позивача заборгованість за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006року в сумі 777 975,39грн.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.35 ГПК України, якщо договір та обставини його укладення, виконання були предметом дослідження по одній справі між тими ж сторонами, за результатом розгляду якої винесено рішення, що набрало законної сили, то суд не має знов розглядати обставини його укладення та виконання.
Це положення узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 ЦК України норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції, згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 встановлено наступні обставини:
09.06.2006року між Відкритим акціонерним товариством «Донбасенерго» (Замовник) та ДПЗД «Укрінтеренерго» (Генпідрядник) укладений контракт №44/9-39, згідно з п.2.1 якого Замовник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати власними та залученими силами за рахунок коштів Замовника, у строки та на умовах, що зазначені у даному контракті, здійснити технічне переоснащення електрофільтрів корпусу 7Б котла енергоблоку ст.№7 Слов'янської ТЕС відповідача, а саме: проектування, виготовлення, поставка необхідних матеріалів та обладнання, демонтаж, монтаж, наладка, випробування, запуск у експлуатацію, передача технічної документації та інструкцій, навчання персоналу Замовника у повній відповідності з специфікаціями та технічними характеристиками, що зазначені у Додатках №№1, 2, 3, 4, що є невід'ємними частинами контракту, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.
Згідно п.1.1 Статуту ПАТ «Донбасенерго», затвердженого загальними зборами підприємства протокол №18 від 12.04.2011року та зареєстрованого у встановленому законом порядку 19.04.2011року, ПАТ «Донбасенерго» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго».
Суд дійшов до висновку, що всі права та обов'язки Відкритого акціонерного товариства «Донбасенерго» за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006року перейшли до ПАТ «Донбасенерго» як до правонаступника Замовника за контрактом.
Згідно розділу 4 контракту датою вступу контракту в силу є дата підписання його сторонами, Генпідрядник приступає до виконання своїх зобов'язань за контрактом після отримання авансу, що передбачений пунктами 6.2,6.3 контракту, на поточний рахунок Генпідрядника.
Загальна сума контракту з урахуванням ПДВ складає 13 598 869грн.00коп. Дана договірна ціна є твердою, не може бути змінена та уточнена до повного виконання контрактних відносин між сторонами, за виключенням випадків, передбачених п.3.3 контракту.
Порядок розрахунків за даним контрактом передбачений п.п. 6.2 та 6.3 контракту, відповідно до яких оплата поставленого обладнання та виконаних робіт мала відбутись частинами, при цьому, остання частина суми контракту в розмірі 20% від загальної вартості робіт, повинна бути сплачена протягом 15 банківських днів після підписання сторонами Акту приймальної комісії про прийняття робіт в експлуатацію енергооб'єкту після технічного переоснащення.
Так, п.10.22 контракту передбачено, що після закінчення всіх поставок обладнання та виконання всіх робіт Генпідрядник готовить та передає Замовнику всі необхідні матеріали для оформлення Акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію енергооб'єктів після технічного переоснащення.
19.12.2007року приймальною комісією, що призначена наказом по Слов'янській ТЕС №281 від 18.12.2007року, до складу якої входили уповноважені представники Замовника, Генпідрядника та Субпідрядників, підписано Акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію енергооб'єкту, ремонт та технічне переоснащення якого здійснено на підставі умов контракту №44/9-39 від 09.06.2006року.
Підписаний сторонами Акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію енергооб'єкту є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006року.
Оскільки даний Акт підписаний 19.12.2007року, Замовник виходячи з п.3 додаткової угоди №4 від 30.10.2007року повинен був сплатити залишок вартості контракту, що залишилась несплаченою, рівними частками протягом шести місяців, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання сторонами Акту (грудня 2007року), тобто, до липня 2008року.
Судом у справі №5006/16/13/2012 встановлено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов контракту №44/9-39 від 09.06.2006року та факт порушення ПАТ «Донбасенерго» в односторонньому порядку взятих на себе зобов'язань за спірним контрактом в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт на суму 777975,39грн. у встановленому договором порядку.
З огляду на приписи ст.35 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає доведеними вищезазначені факти встановленні рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012, зокрема, щодо прострочення ПАТ «Донбасенерго» оплати заборгованості за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006року в сумі 777 975,39грн. починаючи з липня 2008року.
Листом від 31.05.2012року ДПЗД «Укрінтеренерго» запропонувало ПАТ «Донбасенерго» добровільно погасити стягнуту з відповідача рішенням суду від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 заборгованість за контрактом в сумі 777975,39грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 559,51грн.
Відповідно до листа від 19.06.2012р. відповідач погодився з пропозицією позивача та запропонував до підписання графік розстрочки виконання зобов'язання по судовому рішенню від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 шляхом оплати стягнутої суми починаючи з липня 2012року та закінчуючи у вересні 2012року.
ДПЗД «Укрінтеренерго» погодилось із запропонованим відповідачем графіком оплати заборгованості та листом від 04.07.2012р. направив ПАТ «Донбасенерго» підписаний зі свого боку примірник вказаного графіку.
В матеріалах справи міститься засвідчена копія підписаного сторонами Графіку розстрочки виконання зобов'язання по судовому рішенню від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012.
Графік не містить дати його підписання сторонами, у зв'язку чим, суд вважає датою підписання графіку дату підписання його з боку позивача - 04.07.2012року, що випливає з письмових пояснень останнього. Зазначене твердження позивача обґрунтовано тим, що підписаний з боку позивача графік був направлений відповідачу за супровідним лисом №44/22.08-1312 від 04.07.2012року. Отримання вказаного листа відповідачем підтверджується відміткою про одержання, яка проставлена у правому нижньому куті примірника такого листа.
Таким чином, внаслідок підписання графіку сторонами узгоджені інші строки погашення заборгованості.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачем здійснено погашення заборгованості перед позивачем трьома частинами - 30.07.2012р., 27.08.2012р. та 30.08.2012р. на загальну суму 793534,90грн., з яких 777975,39грн. заборгованість за контрактом та 15 559,51грн. витрати по сплаті судового збору.
Факт оплати заборгованості у вказаному порядку підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.
Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум.
Як виходить з наданого позивачем розрахунку (з урахуванням заяви від 01.02.2013р. про збільшення позовних вимог), останнім заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 94 913,00грн. та 3%річних в сумі 56 525,77грн. за період з 01.02.2010р. по 03.07.2012р. (арк.справи 130).
Визначаючи початок періоду стягнення вказаних нарахувань, позивач виходив з необхідності дотримання загального строку позовної давності у 3 роки. Кінцева дата розрахунку визначена позивачем з огляду на дату, що передує даті підписання позивачем графіку погашення заборгованості та супровідного листа від 04.07.2012р., яким відповідачу був надісланий такий графік.
Суд вважає, що період нарахування сум інфляційних та 3%річних визначений позивачем вірно, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення ПАТ «Донбасенерго» оплати заборгованості за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006року в сумі 777 975,39грн. починаючи з липня 2008року до моменту підписання сторонами графіку погашення заборгованості.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум інфляційних та 3%річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірними, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 94 913,00грн. та 3%річних в сумі 56 525,77грн. за період з 01.02.2010р. по 03.07.2012р. такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
За звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 151 438,77грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3028,77грн.
Як вбачається з платіжного доручення №997 від 05.04.2012р. позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір на суму 4577,06грн., тобто в більшому розмірі ніж встановлено діючим законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 1548,29грн. підлягає поверненню позивачу.
У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір у розмірі 3028,77грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» м.Донецьк про стягнення 151 438,77грн., у тому числі: інфляційні нарахування в сумі 94 913,00грн. та 3%річних в сумі 56 525,77грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» м.Донецьк (83048, Донецька обл.., м.Донецьк, пр.Тітова, буд. 8-Б, ідентифікаційний код 23343582) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» м.Київ (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, ідентифікаційний код 19480600) інфляційні нарахування в сумі 94 913,00грн. та 3%річних в сумі 56 525,77грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,77грн.
Повернути Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» м.Київ (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, ідентифікаційний код 19480600) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1548,29грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 21.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Суддя Осадча А.М.