донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.02.2013 р. справа №9пд/5014/2097/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом:Скиртач В.О. - за дов., Нікітенко О.Ф. - за дов.,
від відповідача за первісним позовом:ОСОБА_6 - за дов.,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 смт. Марківка Луганської області
на рішення господарського судуЛуганської області
від22.10.2012 року
у справі№9пд/5014/2097/2012 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовомМарківського комунального підприємства "Марківський комунальник" смт.Марківка Луганської області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 смт. Марківка Луганської області
про та за зустрічною позовною заявою до пророзірвання договору оренди та стягнення 9763 грн. 60 коп. фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, смт. Марківка Луганської області Марківського комунального підприємства "Марківський комунальник" смт.Марківка Луганської області звільнення від орендної плати та зобов'язання позивача повернути йому сплачену орендну плату.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2012 року по справі №9пд/5014/2097/2012 первісний позов Марківського комунального підприємства "Марківський комунальник" смт.Марківка Луганської області задоволено та стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 9763,60 грн.; достроково розірвано договір № 1 оренди нерухомого комунального майна від 30.12.11, укладений між позивачем та відповідачем, у зв'язку з невиконанням його умов. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, смт. Марківка Луганської області про звільнення його від орендної плати та зобов'язання позивача повернути йому сплачену орендну плату відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом просить скасувати ухвалене рішення від 22.10.2012 року та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт наголошує на невідповідності фактичним обставинам справи висновку суду першої інстанції щодо невіднесення орендованого приміщення до протирадіаційного укриття, яким останнє фактично є, що унеможливлює орендаря використовувати вказане приміщення для розміщення об'єктів продовольчої торгівлі та громадського харчування, і, відповідно, звільняє його від здійснення орендних платежів.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.117).
В судовому засіданні 23.01.2013 року представник відповідача висловився на підтримку апеляційної скарги, а також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи листа №8 від 05.11.2012 року з додатком (облікова картка протирадіаційного укриття, яке колегія суддів, керуючись приписами ч.1 ст.101 ГПК України, задовольняє як законне та обґрунтоване, та долучає до матеріалів справи вказані документи.
Ухвалою від 23.01.2013 року, апеляційний суд, беручи до уваги необхідність витребування додаткових документів по справі та на підставі ст.69 ГПК України, за відповідним клопотання відповідача, продовжив строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів - до 28.02.2013 року, та відклав розгляд справи на 27.02.2013 року (а.с.134).
На виконання вимог апеляційного суду позивач листом №14 від 12.02.2013 року надав копії технічних паспортів на підвальне приміщення площею 198,6 кв.м, на захисну споруду цивільного захисту (ПРУ) з усіма необхідними для ПРУ документами, які долучаються колегією суддів до матеріалів справи.
Також БТІ Марківської районної ради Луганської області надано апеляційному суду пояснення №22 від 12.02.2013 року.
Представники сторін в судовому засіданні 27.01.2013 року висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведеного конкурсу з передачі в оренду спірного майна (протокол засідання комісії від 07.11.11- а.с. 12) між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого комунального майна № 1 від 30.12.11 (а.с. 8 - 11), відповідно до п.1.1-1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі Майно), в будівлі, що перебуває у власності територіальних громад Марківського району та знаходиться на балансі орендодавця, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме підвальне приміщення будівлі загальною площею 198,6 кв.м., що має окремий вхід.
Майно передається в оренду з метою: для використання його в господарській діяльності, а саме роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, діяльності кафе (п.1.4 договору).
Відповідно до п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.3.1 договору, орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків діяльності орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.
Розмір орендної плати визначився на умовах конкурсу (аукціону). Розмір місячної орендної плати становить 1500,00 грн. Розмір орендної плит переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.3 договору).
Відповідно до п.3.4 договору, орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця.
Серед обов'язків орендаря, згідно п.5.2 договору, встановлено обов'язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.
Вищевказаний договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30 грудня 2011р. до 30 листопада 2014 року включно (п.10.1 договору).
Факт прийняття відповідачем 30.12.2011 року нежитлового приміщення в оренду підтверджується відповідним актом прийому-передачі (а.с.11).
Відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати виконав частково, сплативши орендну плату лише за січень 2012 року, після чого зобов'язання з внесення орендних платежів не виконувалось,внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість за період з лютого по 15 серпня 2012 року в розмірі 9763,60 грн.
Направлена відповідачу претензія щодо погашення заборгованості з орендної плати від 16.07.12 за № 120 (а.с. 24) залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення Марківського комунального підприємства "Марківський комунальник" смт.Марківка Луганської області до суду з первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 9763,60 грн. та дострокове розірвання договір оренди підвального приміщення будинку побуту за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з невиконанням його умов.
В свою чергу, фізична особа-підприємець ОСОБА_7 смт. Марківка Луганської області до початку розгляду справи по суті звернувся із зустрічною позовною вимогою про звільнення його від орендної плати та про зобов'язання позивача повернути йому сплачену орендну плату, обґрунтовуючи її тим, що за спірним договором нерухоме майно було передане відповідачу для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами та діяльності кафе, однак він не зміг використати це майно за вказаним призначенням, оскільки розміщення магазину у спірному приміщенні суперечить положенням ДБН у зв'язку з відсутністю евакуаційного виходу (згідно відповіді Марківського райсектору Головного управління держтехногенбезпеки у Луганській області від 25.07.12 за № 15/37/591) та спірне приміщення є протирадіаційним укриттям, перепланування якого не допускається, а саме приміщення не може бути використане для розміщення об'єктів продовольчої торгівлі та громадського харчування (згідно довідки Марківської райсанепідемстанції від 22.08.12 № 555). Таким чином, відповідач був позбавлений можливості використовувати орендоване майно з моменту укладення договору оренди через обставини, за які він не відповідає, тому, на підставі ст. 762 ЦК України він просить звільнити його від орендної плати.
Задовольняючи первісний позов про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про звільнення від сплати орендної плати, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову та відхиляючи доводи відповідача за первісним позовом щодо відсутності у нього грошових зобов'язань з внесення орендної плати через неможливість використання орендованого приміщення за цільовим призначенням через віднесеність його до протирадіаційного укриття, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне орендоване приміщення не належить до об'єктів захисних споруд цивільної оборони, оскільки як вбачається з облікової картки та паспорту сховища, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наданих на запит суду Головним управлінням Держтехногенбезпеки у Луганській області, за наведеною адресою дійсно знаходиться протирадіаційне укриття № 09885, однак йде мова про інше підвальне приміщення, яке розташоване під будівлею будинку побуту та має іншу площу (220 кв. м.), а спірне приміщення має площу 198,6 кв. м., що також було підтверджено представниками сторін в судовому засіданні як першої, так і апеляційної інстанції. Вказане також підтверджується витребуваними у позивача апеляційним судом копіями технічних паспортів на підвальне приміщення площею 198,6 кв.м та на захисну споруду цивільного захисту (ПРУ) за адресою: АДРЕСА_1 з усіма необхідними для ПРУ документами, а також поясненнями БТІ Марківської районної ради Луганської області №22 від 12.02.2013 року, згідно яких за територіальною громадою селища, сіл Марківського району Луганської області в особі Марківської районної ради зареєстровано право власності на частину будівлі площею 238,8 кв.м, підвальне приміщення площею 198,6 кв.м., підвальне приміщення-ПРУ площею 222,8 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Марківської селищної ради 14.04.2008 року.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що надані відповідачем за первісним позовом довідка Марківського райсектору Головного управління держтехногенбезпеки у Луганській області від 25.07.12 за № 15/37/591 та Марківської райсанепідемстанції від 22.08.12 № 555 не спростовують можливості відповідача обладнати спірне приміщення (яке не є протирадіаційним укриттям) належним чином для використання його за цільовим призначенням. Інших доказів існування обставин, які не залежали від нього та позбавили його права використовувати приміщення за договором оренди відповідач не надав, а тому відсутні підстави для застосування до спірних відносин ч. 6 ст. 762 ЦК України щодо звільнення від сплати орендних платежів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову про стягнення орендної плати та дострокове розірвання договору оренди, враховуючи наступне.
Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна".
Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.
Відповідач всупереч вищевказаним нормам не виконав зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати платежів за користування отриманим в оренду майном, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за період з лютого по 15 серпня 2012 року в розмірі 9763,60 грн.
Доказів оплати наявної заборгованості відповідачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано.
З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору оренди №1 від 30.12.2011 року відповідачем не спростовано та суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості на загальну суму 9763,60 грн.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди №1 від 30.12.2011 року, то суд першої інстанції також правомірно задовольнив первісний позов в цій частині, з чим погоджується колегія суддів з врахуванням наступного.
Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Ця норма узгоджується з приписом ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Крім того, орендоване майно є майном територіальної громади, що перебуває на балансі комунального виробничого підприємства, тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з ч.3 ст.26 якого на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано факт систематичного порушення ним обов'язку щодо внесення орендної плати, що згідно з ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012 року по справі №9пд/5014/2097/2012 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 смт. Марківка Луганської області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.М.Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу за первісним позовом
2. відповідачу за первісним позовом
3. у справу
4 ДАГС
5. ГСДО