ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/19147-2012 25.02.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Дрига О.В. директор;
В судовому засіданні 25.02.2013р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (надалі ПАТ «Страхова компанія «Країна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія» (надалі ТОВ «Зерноторгівельна компанія», відповідач) суми збитків в порядку регресу у розмірі 5 868, 28 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія Хуторянця Михайла Івановича завдав механічних пошкоджень автомобілю Cherry Jaggi, державний номер ВА 8125 АМ. Позивачем відповідно до договору автомобільного страхування № 17/015903/ПР/2.1.5.1 від 18.09.2008р. було сплачено страхове відшкодування в розмірі 30 858, 28 грн.. Оскільки, як те встановлено під час розгляду матеріалів по факту завдання тілесних ушкоджень у ДТП 07.07.2009р., аварія сталась через порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля належного відповідачу, то відповідно керуючись ст. ст. 993, 1187 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача, як відшкодування шкоди в порядку регресу частину суми виплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.
Відповідачем надано відзив на позов у якому відповідач зазначав про пропущення позивачем строків позовної давності встановлених законом для звернення з регресними вимогами та у зв'язку цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідна заява про застосування строків позовної давності подана до справи та зареєстрована за вхідним суду 06.37/9452 від 25.02.2013р..
В судове засідання призначене ухвалою суду про порушення провадження у справі, позивач не з'явився, у телеграмі отриманій судом викладено клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість направити представника в судове засідання.
Судом взято до уваги зазначене, натомість, клопотання про відкладення судом відхилене, оскільки позивачем у справі являється товариство (ПАТ «СК «Країна»), а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.
При врахуванні представлених до справи документів та наданих пояснень представником відповідача, докази наявні в матеріалах справи дозволяють прийняти рішення за заявленими вимогами при наведених підставах позову.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором автомобільного страхування № 17/015903/ПР/2.1.5.1 від 18.09.2008р. у ВАТ СК «Країна», застраховано автомобіль Cherry Jaggi, державний номер ВА 8125 АМ, страхувальником по договору є Богаченко Юрій Вікторович, вигодонабувач - ТОВ «Простофінанс».
Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду підтверджено настання ДТП 07.07.2009р. на 190 км + 650 м автодороги «Миколаїв-Кіровоград» за участю автомобілів Scania F-380, державний номер АІ 2741 ВХ, яким керував Хуторянець Михайло Іванович та Cherry Jaggi, державний номер ВА 8125 АМ, під керуванням Богаченка Юрія Вікторовича.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Хуторянцем М.І. Правил дорожнього руху України, що підтверджується встановленими обставинами під час розгляду матеріалів про притягнення до кримінальної відповідальності Хуторянця М.І. (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.07.2009р.) та попереднім записом інспектора ДАІ у довідці про обставини ДТП.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Cherry Jaggi, державний номер ВА 8125 АМ в результаті його пошкодження при ДТП, згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 442/07/09 складеного суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем Кучуком О.П. 24.01.2012р. становить 27 598, 96 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля підтверджена вказаним звітом в сумі 30 718, 73 грн..
За страховим випадком - ДТП що сталась 07.07.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 17/13407/2.1.5.1 від 02.11.2009р. по договору автомобільного страхування № 17/015903/ПР/2.1.5.1 від 18.09.2008р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 30 858, 28 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжними дорученнями № 1603 від 25.11.2009р..
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене та належить саме потерпілому.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Cherry Jaggi, державний номер ВА 8125 АМ.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Про настання ДТП 07.07.2009р. внаслідок винних дій водія, який керував автомобілем Scania F-380, державний номер АІ 2741 ВХ встановлено під час розгляду матеріалів щодо порушення кримінальної справи 15.07.2009р. (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи).
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Scania F-380, державний номер АІ 2741 ВХ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/2830500).
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки, у даному випадку є ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2830500), та ТОВ «Зерноторгівельна компанія» (відповідач у справі) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» як страховиком.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як те стверджується позивачем, про перерахування коштів ЗАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» в рахунок сплати страхового відшкодування згідно договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2830500) свідчить надана до справи виписка по сумі 24 990 грн. (ліміт відповідальності 25 500 грн. - франшиза 510 грн.) з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно акту № 1000000666 від 18.01.2012р.», що не є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Право вимоги до відповідача по відшкодуванню збитків завданих у ДТП 07.07.2009р. набуто позивачем від потерпілої особи в силу положень Закону (ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України) саме при виплаті страхового відшкодування за договором автомобільного страхування № 17/015903/ПР/2.1.5.1 від 18.09.2008р., а відтак саме при набутті такого права позивачем мають обчислюватись строки позовної давності у спірних правовідносинах (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.03.2012р. №3-20гс12).
За наведених обставин, строк позовної давності на звернення з вимогами до відповідача позивачем пропущений, позивач набув права вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування, що мало місце 25.11.2009р. (підтверджено платіжним дорученням № 1603), та звернувся до суду з пропуском три-річного строку позовної давності - 26.12.2012р. (позов направлено поштою).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання (ч. 6 ст. 261 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що страхувальником згідно договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/2830500) є ТОВ «Зерноторгівельна компанія», а виплата страховиком - ПАТ «СК «К'Ю БІ І Україна» страхового відшкодування на користь позивача свідчить про те, що останній не був позбавлений можливості заявити свої регресні вимоги до відповідача у строк протягом 3 років.
Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як про те зазначено у п. 30 Листа Вищого господарського суду від 29.09.2009р. № 01-08/530 заява сторони про застосування позовної давності повинна мати ясний і однозначний характер; доцільно, щоб вона викладалася в письмовій формі (наприклад, у відповідному клопотанні, відзиві на позовну заяву тощо); як заява сторони про застосування позовної давності може розглядатися заявлена у відзиві на позовну заяву відмова задовольнити вимоги позивача з одночасною констатацією факту спливу позовної давності або відповідна заява, зроблена у засіданні господарського суду до прийняття ним рішення.
Таким чином, виходячи з наведених положень закону, враховуючи, що на дату звернення позивача з позовом до суду (26.12.2012р.) закінчився строк позовної давності, і відповідачем заявлено про застосування позовної давності (письмово зазначено у відзиві на позов та подано відповідну заяву), у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання рішення 28.02.2013
Суддя Р.І. Самсін