ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 лютого 2013 року 14 год. 06 хв. Справа № 2а-9994/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дорош Х.Р.,
позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів - Ройка А.І.,
розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Парамонова Євгена Вікторович, першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, про визнання протиправними рішень, дій і бездіяльності,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Парамонова Євгена Вікторовича - першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про визнання протиправними:
- рішення першого заступника військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В. щодо незаконного витребування (19.04.2012 року №2-1467) конфіденційної інформації стосовно позивача;
- дій військової прокуратури Західного регіону України щодо незаконного збирання відносно ОСОБА_1 медичної інформації;
- дій першого заступника військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В. щодо підготовки та направлення до Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні вимоги від 19.04.2012 року № 2-1467;
- бездіяльності військової прокуратури Західного регіону України щодо контролю за протиправними діями першого заступника військового прокурора Парамонова Є.В.;
- бездіяльності Парамонова Є.В., яким проігноровані вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок отримання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу, в тому числі медичного характеру.
Крім того, позивач просив суд при виявленні судом фактів порушень посадовими особами прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та інших державних структур норм чинного законодавства постановити, в порядку ст. 166 КАС України, окрему ухвалу про викриті правопорушення, яку надіслати відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовою особою військової прокуратури Західного регіону України всупереч нормам ст. ст. 3, 34, 49 Конституції України, ст. ст. 39-1, 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», витребувана і розголошена медична інформація, що міститься у листі Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні від 25.04.2012 року № 305 та долучених до неї копій документів. На думку позивача, такими діями відповідачів порушені не тільки вимоги чинного законодавства, а його немайнові права, яким нанесено шкоду морального характеру, що вплинуло на загальний стан здоров'я і поставило під сумнів можливість і доцільність подальшого лікування у Львівській обласній інфекційній лікарні.
В судовому засіданні 25.02.2013 року у відповідності до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив суд задовольнити адміністративний позов.
Прокуратура Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проти позову заперечила. Позиція відповідача 1 наведена у письмовому запереченні позовних вимог № 05/02-150-вих.12 від 11.12.2012 року. Зокрема зазначено, що інформація про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та перебування на лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні отримана військовою прокуратурою Західного регіону України відповідно до вимог ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з проведенням перевірки щодо перебування ОСОБА_1 на службі та виконання ним службових обов'язків у 2008 році. Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» визначено можливість отримання конфіденційної інформації про особу, а стаття 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає отримання інформації про звернення та лікування пацієнта у разі коли надання такої інформації передбачено законодавчими актами. Крім того, статтями 39-1 та 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» визначені обов'язки медичних працівників щодо розголошення відомостей про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, які у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стали їм відомі, однак ОСОБА_1 відповідачами медичних працівників не зазначає, а докази щодо розголошення даних прокурорськими працівниками позивачем не надано. У зв'язку з наведеним відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позиція першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Парамонова Євгена Вікторовича є аналогічною позиції відповідача 1 та наведена у письмовому запереченні позовних вимог № 05/2-87 вих.13 від 21.02.2013 року. Крім того, відповідач 2 просив суд здійснювати розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.05.2012 року ОСОБА_1 звернувся до військового прокурора Західного регіону України Богуцького П.П. із запитом про надання інформації щодо направлення військовою прокуратурою до Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні вимоги № 2-1467 від 19.04.2012 року та відповіді, наданої зазначеним медичним закладом стосовно нього.
ОСОБА_1 отримав з військової прокуратури Західного регіону України лист №9-1824 від 17.05.2012 року із доданими до нього копіями вимоги військової прокуратури Західного регіону України від 19.04.2012 року № 2-1467 та відповіді Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні за № 305 від 25.04.2012 року.
Так, з листа першого заступника військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В. № 2-1467 від 19.04.2012 року, адресованого головному лікарю Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, вбачається, що військовою прокуратурою Західного регіону України проводиться перевірка щодо перебування ОСОБА_1 на службі та виконання ним службових обов'язків у 2008 році. У зв'язку з наведеним, прокурор просить надати відомості про те, чи звертався протягом 2008 року за медичною допомогою (консультаціями) або знаходився на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні ОСОБА_1
На зазначену вимогу Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня направила до військової прокуратури Західного регіону України відповідь від 25.04.2012 року за № 305 з інформацією медичного характеру стосовно ОСОБА_1 разом із копією медичної карти стаціонарного хворого № 431/87. У вказаних документах міститься інформація про стан здоров'я, діагноз хвороби та методи лікування ОСОБА_1
Позивач вважає, що така інформація має конфіденційний характер, а відтак відповідачі не мали права збирати без його згоди такі відомості. Враховуючи викладене, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом порушених, на його думку, прав.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховував наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку виник публічно-правовий спір щодо правомірності виконання повноважень прокуратурою Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Парамоновим Євгеном Вікторовичем - першим заступником прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, як суб'єктами владних повноважень, під час здійснення перевірки відомостей про перебування ОСОБА_1 на лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні.
Відповідно до п. 9 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ст.1, Глави 1 Розділу ІІІ Закону України «Про прокуратуру» прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Як вбачається з матеріалів справи, старший слідчий слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Ройко А.І. звернувся із рапортом до військового прокурора Західного регіону України Богуцького П.П., в якому зазначив про необхідність проведення прокурорської перевірки для встановлення об'єктивних обставин неприбуття до нового місця служби ОСОБА_1
З резолюції військового прокурора Західного регіону України Богуцького П.П., проставленої на рапорті старшого слідчого слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Ройка А.І., вбачається що першому заступнику Парамонову Є.В. вказано організувати та провести перевірку, про що доповісти. При цьому, як вбачається з резолюції першого заступника військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В., він доручив проведення такої перевірки ОСОБА_5
У зв'язку з необхідністю перевірки відомостей про перебування ОСОБА_1 на лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні з 29.01.2008 року 05.03.2008 року, було направлено на адресу головного лікаря Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Федоренка С.М. лист, в якому зазначено про необхідність надання інформації про те, чи звертався протягом 2008 року за медичною допомогою (консультаціями) або знаходився на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні ОСОБА_1, а також надання підтверджуючих медичних документів (історії хвороб, довідки, тощо) звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою або перебування на лікуванні.
Як вбачається з показів свідка - працівника військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_7, саме він готував та направляв у Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню вказаний лист про надання інформації, який в подальшому був підписаний першим заступником військового прокурора Західного регіону України Парамоновим Є.В.
Відтак, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними рішення першого заступника військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В. щодо незаконного витребування (19.04.2012 року №2-1467) конфіденційної інформації стосовно позивача, а також дій першого заступника військового прокурора Західного регіону України Парамонова Є.В. щодо підготовки та направлення до Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні вимоги від 19.04.2012 року № 2-1467, бездіяльність військової прокуратури Західного регіону України щодо контролю за протиправними діями першого заступника військового прокурора Парамонова Є.В. та бездіяльності Парамонова Є.В., яким проігноровані вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок отримання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу, в тому числі медичного характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи належить право особи на таємницю про стан здоров'я. Так, відповідно до ст. 286 Цивільного Кодексу України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел. Фізична особа може бути зобов'язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (ст. 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я).
Враховуючи викладене законодавцем встановлено спеціальний режим збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу, який здійснюється виключено за згодою особи, щодо якої збирається така інформація, у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Як встановлено судом, отримання прокуратурою від Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні інформації про стан здоров'я, методи лікування та діагноз ОСОБА_1 в повному обсязі не відповідало інтересам національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Збирання такої інформації здійснювалось військовою прокуратурою Західного регіону України без згоди ОСОБА_1
Відповідачі покликаються на те, що збирання вказаної інформації відносно ОСОБА_1 було необхідним для з'ясування правдивості відомостей щодо лікування останнього у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом січня-березня 2008 року.
При цьому, як встановлено судом для проведення повної, всебічної та об'єктивної прокурорської перевірки достатньо було отримати узагальнюючи відомості про те, чи лікувався ОСОБА_1 у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом січня-березня 2008 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що дії прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, які полягали у незаконному збиранні конфіденційної інформації відносно ОСОБА_1 без його згоди стосовно стану здоров'я та діагнозу хвороби є протиправними.
Відповідно до ч.1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним
суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Враховуючи викладене, законодавець визначив право, а не обов'язок суду постановляти окрему ухвалу.
Окрема ухвала є формою профілактичного впливу суду на правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи відповідач 1 вже здійснив порушення вимог чинного законодавства у спосіб незаконного збирання конфіденційної інформації відносно ОСОБА_1 без його згоди стосовно стану здоров'я та діагнозу хвороби, і це порушення не є тривалим, відтак не можливо вплинути на причини та умови, які сприяли вчиненню правопорушення.
У зв'язку з наведеним, відсутні підстави для постановлення судом окремої ухвали.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 32,20 грн., отже слід стягнути з державного бюджету на його користь 6,44 грн.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, які полягали у незаконному збиранні конфіденційної інформації відносно ОСОБА_1 без його згоди стосовно стану здоров'я та діагнозу хвороби.
3. Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 6,44 грн. (шість гривень сорок чотири копійки) сплаченого судового збору.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 28 лютого 2013 року.
Суддя В.М. Сакалош