"13" грудня 2011 р. справа № 2а-737/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.
за участю секретаря Снісар Л.С.
розглянувши в судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2011 року у справі № 2а-737/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
23 березня 2011 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області (далі -відповідач) та просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу за періоди з 01.01.2010 року з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області 05 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії відповідача протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2010 року по 05.04.2011 року.
Не погодившись з постоновою суду Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та винести рішення яким позивачу в позові відмовити повністю.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-ІV (далі -Закон №2195-ІV) та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідчення. (а.с. 4,5 ).
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 вересня 2006 року.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно поважності причин пропуску позивачем строку для звернення до суду за адміністративним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату пенсії подано до суду з порушенням строків, які визначено ст.99 КАС України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав права звернутися до суду. Право на звернення до суду не залежить від прийняття рішення Конституційним судом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги вимог за періоди з 01.01.2010 року по 22.09.2010 року за пропуском строку, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно з ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення кінцевої дати виплат, а саме по 05 квітня 2011 року, та вважає за необхідне оскаржуване рішення в цій частині скасувати, оскільки виплата підвищення до пенсії носить постійний характер, суд апеляційної інстанції при визначенні періоду нарахування (перерахування) підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком вважає визначення кінцевого періоду недоцільним. Виходячи з цього, виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком повинна здійснюватися до зміни законодавства, що регулює призначення (перерахунок) цього виду пенсійних виплат або зміни обставин, які передбачені законодавством.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, п.4 ст. 202, ст. 207 КАС України суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області задовольнити частково .
Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2011 року у справі 2а-737/11 скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 23.09.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Іншу частину позовних вимог залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров