17 січня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
суддів: Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумидорспецбуд» про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 17 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 жовтня 2012 року,
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумидорспецбуд» про стягнення з відповідача 8 880 грн заборгованості за користування 2,27 процентами будівлі лабораторно-виробничого корпусу по вул. Білопільський шлях 24 у м. Суми. Крім того, просила стягнути 2 726 грн 51 коп. пені, 511 грн 63 коп. трьох процентів річних та 172 грн 16 коп. інфляційних нарахувань.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 17 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 жовтня 2012 року, в позові відмовлено за необґрунтованістю.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що позивачем не надано належних і переконливих доказів на підтвердження того, що до неї, відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, перейшло право на кошти належні ОСОБА_5 за договором № 9, укладеним з відповідачем 30 квітня 2007 року, суми коштів належні до виплат за 2008 рік є спірними.
Крім того, не надано належних доказів існування договірних відносин ОСОБА_4 з товариством за договором № 1 від 02 липня 2009 року про передачу в користування 2,27 процентів будівлі лабораторно-виробничого корпусу по вул. Білопільський шлях 24 у м. Суми. Всупереч вимогам ст. ст. 207, 639 ЦК України такий договір не скріплений печаткою юридичної особи.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 17 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Колодійчук В.М. Висоцька В.С. Фаловська І.М.