ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 лютого 2013 р. Справа № 5010/1583/2012-17/102
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010, в особі філії Коломийського управління по експлуатації газового господарства, вул. Крип'якевича 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,
до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський Облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича 1, м. Івано-Франківськ, 76004,
про стягнення 190135 грн. 16 коп., з яких 168903 грн. 22 коп. борг за спожитий природний газ, 3456 грн. 26 коп. пені, 668 грн. 94 коп. 3% річних, 228 грн. 26 коп. інфляційних втрат; 16467 грн. 52 коп. боргу за транспортування природного газу, 344 грн. 32 коп. пені, 66 грн. 64 коп. 3% річних;
за участю представників сторін:
Від позивача: Цимбаліста О. С. - юрисконсульт (довіреність №05-16/2744 від 15.11.12); Гаврюшенко Н. А. - юрисконсульт (довіреність №05-16/2942 від 12.12.12);
Від відповідача: Федорів В. І. - начальник юридичного відділу (довіреність №1458/01-ю від 30.11.12).
ВСТАНОВИВ: Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі філії Коломийського управління по експлуатації газового господарства подано позов до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський Облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 190135 грн. 16 коп., з яких 168903 грн. 22 коп. борг за спожитий природний газ, 3456 грн. 26 коп. пені, 668 грн. 94 коп. 3% річних, 228 грн. 26 коп. інфляційних втрат; 16467 грн. 52 коп. боргу за транспортування природного газу, 344 грн. 32 коп. пені, 66 грн. 64 коп. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав суду докази сплати відповідачем суми основного боргу за спожитий природний газ.
Представник відповідача позовні вимоги щодо стягнення основного боргу з урахуванням часткової оплати визнає. Заперечує стосовно нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі філії Коломийського управління по експлуатації газового господарства та філією "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський Облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір № КМ-12-1055 п/п на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 30.12.11 та договір № КМ-12-1055 р/п на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними системами) від 30.12.11.
Згідно п. 1.1. договору № КМ-12-1055 п/п на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.11, позивач (постачальник) постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача (споживача), а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.
Згідно п. 2.9. договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.
Пунктом 4.6. договору № КМ-12-1055 п/п від 30.12.11, встановлено, що оплата за газ та послуги проводиться відповідачем шляхом 100% попередньої оплати вартості, запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 1.1. договору № КМ-12-1055 р/п на розподіл природного газу від 30.12.11, сторони погодили, що газорозподільне підприємство (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів.
Пунктом 1.2. договору № КМ-12-1055 р/п на розподіл природного газу, відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами договору.
Згідно п. 4.3. договору № КМ-12-1055 р/п, розрахунковий період становить один місяць, з 08-00 години першого дня місяця по 08-00 годину першого дня наступного місяця включно.
У відповідності до п. 4.5 договору № КМ-12-1055 р/п, оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється відповідачем (замовником) на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати визначений сторонами в договорі.
За послуги по транспортуванню природного газу відповідач зобов'язаний внести 100% попередньої оплати вартості транспортування запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з вересня 2012 р. по листопад 2012 р. надано відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу на підставі договору № КМ-12-1055 п/п на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.11 та договору № КМ-12-1055 р/п на розподіл природного газу від 30.12.11, про що сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу та акти приймання-передачі послуг транспортування від 30.09.12, від 31.10.12, від 30.11.12 (а.с. 22-24).
Однак, відповідач за надані позивачем послуги з постачання та транспортування природного газу своєчасно не розрахувався. Внаслідок вказаного, борг станом на день подання позову за постачання природного газу становив 168903 грн. 22 коп., борг за транспортування природного газу - 16467 грн. 52 коп.
Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія № 03/10-224/12 від 16.11.12 з вимогою здійснити оплату боргу. Однак, претензія позивача залишена без відповіді та задоволення.
15.02.13 відповідачем згідно платіжного доручення № 133 від 15.02.13 (оплата на суму 184000 грн.) здійснено оплату суми боргу за постачання природного газу (спожитий природний газ) в розмірі 168903 грн. 22 коп. Решта суми згідно платіжного доручення відповідачем сплачено в рахунок погашення зобов'язань перед позивачем, які не є предметом розгляду даного спору.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у строки визначені договором не приступив до виконання зобов'язання, чим порушив умови договору.
Згідно платіжного доручення № 133 від 15.02.13 відповідачем здійснено оплату суми боргу за постачання природного газу в розмірі 168903 грн. 22 коп.
У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на встановлені судом обставини, в частині позовних вимог про стягнення 168903 грн. 22 коп. боргу за постачання природного газу слід припинити провадження.
Позовні вимоги про стягнення 16467 грн. 52 коп. боргу за транспортування природного газу, з огляду на обґрунтованість та правомірність, підлягають до задоволення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).
Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.2.2. договору № КМ-12-1055 п/п від 30.12.11 та пунктом 6.2. договору № КМ-12-1055 р/п від 30.12.11, сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі вказаних положень договорів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3456 грн. 26 коп. пені, нарахованої згідно умов договору № КМ-12-1055 п/п від 30.12.11 та 344 грн. 32 коп. пені, нарахованої згідно умов договору № КМ-12-1055 р/п від 30.12.11.
Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, позивачем правомірно здійснено нарахування пені.
Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість здійсненого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 3456 грн. 26 коп. пені, нарахованої згідно умов договору № КМ-12-1055 п/п від 30.12.11 та 344 грн. 32 коп. пені, нарахованої згідно умов договору № КМ-12-1055 р/п від 30.12.11 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних.
З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 668 грн. 94 коп. 3% річних, 228 грн. 26 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно договору № КМ-12-1055 п/п на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.11, та 66 грн. 64 коп. 3% річних, нарахованих згідно договору № КМ-12-1055 р/п на розподіл природного газу від 30.12.11, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 16467 грн. 52 коп. боргу за транспортування природного газу, 735 грн. 58 коп. 3% річних, 228 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 3800 грн. 58 коп. пені.
В частині позовних вимог щодо стягнення 168903 грн. 22 коп. боргу за спожитий природний газ - припинити провадження.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача з урахуванням наступного.
Частиною 2 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно положень підпункту 4.6 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11, № 18, якщо зменшення позивачем суми позову пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом внаслідок неправильних дій відповідача, а часткове задоволення позову відповідачем (оплата боргу) відбулося після подання позову позивачем та здійснення судом ряду процесуальних дій пов'язаних з розглядом справи в цілому, суд застосовуючи по аналогії вищевказані положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України, дійшов до висновку про покладення судового збору в повному обсязі, у тому числі в частині позовних вимог щодо яких припинено провадження, на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, 193, 230, Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі філії Коломийського управління по експлуатації газового господарства до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський Облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 190135 грн. 16 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський Облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича 1, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 31790584) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 03361046), в особі філії Коломийського управління по експлуатації газового господарства, вул. Крип'якевича 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 24686657) 16467 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 52 коп. - боргу за транспортування природного газу, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 58 коп. - 3% річних, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 58 коп. - пені, 3802 (три тисячі вісімсот дві) грн. 70 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог щодо стягнення 168903 грн. 22 коп. боргу - припинити провадження.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.02.13
Суддя Неверовська Л. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Озарко Л. Р. 28.02.13