Справа: № 2-а-9115/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
12 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Старової Н.Е.
суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області (надалі - відповідач), в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% мінімальної заробітної плати.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду змінити, виклавши третій абзац її резолютивної частини в новій редакції.
Суд апеляційної інстанції змінює постанову суду з підстав, передбачених ст. 201 КАС України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1 яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесене до зони гарантованого добровільного відселення. Позивач перебуває на обліку у відповідача як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.
У відповідності до абз.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в редакції від 1996 року, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Оскільки доплата до пенсії позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що він має право на виплату частини доплати до пенсії, що не була виплачена раніше.
Судова колегія також погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Проте, судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів свободи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 25 жовтня 2011 року. отже, позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з 25 квітня 2011 року з урахуванням раніше здійснених платежів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що строк з якого відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату коштів у розмірах, встановлених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинен рахуватись з 25 квітня 2011 року.
З огляду на викладене, постанова Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року підлягає зміні в частині виплат, оскільки спір щодо належних позивачу виплат може розглядатися у межах строку звернення до суду.
У відповідності до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції правильне по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити із зазначенням періоду стягнення з 25 квітня 2011 року.
Керуючись статтями 41, 99, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області - задовольнити частково.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2011 року - змінити в частині перерахунку та стягненні щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30% мінімальної заробітної плати, починаючи з 25 квітня 2011 року з урахуванням виплачених коштів.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя: Старова Н.Е.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.