Іменем України 142/179/13- к
1-кп/142/4/13
25.02.2013 Піщанський районний суд Вінницької області
в складі :
головуючого судді Фартух О.І.
при секретарі Яворській О.В.
з участю:
прокурора Шигида В.М.
обвинувачених: ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, в смт. Піщанка Вінницької області кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012010260000017 відносно громадян України:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іннокенівка Завітинського району Амурської області Росії, українця, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Знам»янка Кіровоградської області, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_2, не одруженої, не працюючої, не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.11.2012 року біля 22 години, в АДРЕСА_3 Піщанського району Вінницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою, з метою крадіжки грошей проникли в житловий будинок ОСОБА_3, розташований по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали гроші в сумі 980 гривнів та гаманець із шкірозамінного матеріалу вартістю 10 гривнів, а всього заподіяли шкоду на загальну суму 990 гривнів.
Для цього, за попередньою домовленістю між собою, з метою забезпечення вчинення таємної крадіжки ОСОБА_2 перебувала на вулиці біля вхідних воріт будинку ОСОБА_3 та спостерігала за тим, щоби вчинення крадіжки не було викрито, а ОСОБА_1 пройшов до будинку, розбив скло вікна веранди і проникнув у будинок, звідки викрав 980 гривнів та гаманець вартістю 10 гривнів, після чого обоє залишили місце вчинення крадіжки.
Викрадені гроші використали для власних потреб.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали повністю та пояснили, що 25.11.2012 року після вживання спиртних напоїв були у будинку потерпілого. ОСОБА_2 намагалась позичити зарядний пристрій до телефону, а ОСОБА_1, у цей час, на веранді будинку знайшов гаманець із грішми. Узяв звідти декілька купюр, а гаманець із рештою грошей кинув до пральної машини. Виявилось 100 гривнів, які вони у той же вечір пропили.
26.11.2012 року до них прийшов потерпілий і став звинувачувати обох у крадіжці усіх грошей. Це їх образило і після вживання спиртного вони вирішили викрасти і ті гроші, які ОСОБА_1 залишив на веранді будинку. Близько 22 години вони прийшли до будинку. ОСОБА_2 залишилась біля воріт і наглядала щоби будь хто не заважив вчинити крадіжку, а ОСОБА_1 розбив скло вікна на веранді, проник в середину будинку і забрав гаманець із грішми. Повернувшись до дому, вони продовжили пиячити.
Наступного дня, вони зрозуміли, що вчинили злочин і оба з»явились в міліцію із зізнанням у вчиненій крадіжці. При цьому видали решту грошей в сумі 610 гривнів.
У скоєному щиро розкаюються. Просять суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив вчинення крадіжки належних йому грошей. Заявив про повернення йому 610 гривнів працівниками міліції. Просив стягнути з обвинувачених на свою користь 500 гривнів.
Обвинувачені позов визнали.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дали суду послідовні покази, щодо обставин скоєного кримінального правопорушення, в повній мірі визнали свою провину в інкримінованому правопорушенні. Їх показання не суперечать пред»явленому обвинуваченню і не спростовуються учасниками судового провадження, тому відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд впевнився у правильному розумінні обвинуваченими, потерпілим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Судом роз'яснено обвинуваченим та іншим учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати недосліджені обставини справи в апеляційному порядку і обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинувачених та матеріалами провадження, що характеризують особу обвинувачених.
Оцінюючи досліджені докази, суд дійшов висновку про доведеність їх вини у крадіжці (таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло) і кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України.
Обираючи вид та розмір міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані за особу обвинувачених.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених вважає: щире каяття та активне сприяння встановленню істини як органу досудового слідства так і суду, відшкодування заподіяної шкоди шляхом повернення викраденого, з»являння із зізнанням.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачених є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп»яніння.
При цьому суд враховує позитивну характеристику обвинувачених з місця проживання.
Враховуючи наявність обставин передбачених ст. 66 КК України та керуючись вимогами ст. 69-1 КК України, суд призначає покарання в розмірі не більш двох третин від максимального терміну покарання, передбаченого санкцією ст. 185 ч. 3 КК України, обом.
Оскільки обвинувачені раніш не були засудженими, негативно ставляться до скоєного, висловлюють готовність нести покарання за вчинене, не є суспільно-небезпечними особами, суд вважає за можливе призначити їм покарання з випробуванням, оскільки їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому керуючись ст. 65 КК України призначає його за правилами встановленими ст. 75 КК України.
Речові докази повертає потерпілому.
Міру запобіжного заходу обвинуваченим не обиралось.
Цивільний позов задовольняє повністю, у зв»язку із його визнанням обвинуваченими.
Відповідно до ст. 370, 374, 395 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбуття покарання
звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 2 роки, не вчинить нового злочину та буде виконувати покладені на нього обв»язки, передбачені ст. 76 КК України -не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти орган виконання покарання про зміну місця роботи або проживання.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання
звільнити з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, тривалістю 1 рік 6 місяців, не вчинить нового злочину та буде виконувати покладені на неї обв»язки, передбачені ст. 76 КК України -не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти орган виконання покарання про зміну місця роботи або проживання.
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (ідн. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідн. номер не отримувала), в солідарному порядку, на користь ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_3, 500 гривнів, у відшкодування заподіяної шкоди.
Речові докази: 610 гривнів, що зберігаються потерпілим, повернути власнику - ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_3.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області.