Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 лютого 2013 р. Справа № 805/1303/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 11 743,50 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 11 743,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV), органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Позивач посилається на ст. 3 Угоди по гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1991, якою передбачено, що всі витрати, які зв'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по цій Угоді несе держава, яка надає забезпечення. Відповідач відмовився від підписання Актів звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.10.2012 по 31.12.2012, а саме: 11 743,50 грн. - суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, отриманого у країнах СНД з урахуванням сум на виплату адресної допомоги.
Позивач вважає, що така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області не може стягувати суми з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області так як такі стягнення проводяться на централізованому рівні. Зазначає, що потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які отримали трудові каліцтва в 1983-1984 роках і яким висновками ЛТЕК встановлена група інвалідності, не обґрунтували ступінь втрати працездатності, як це вимагається для відшкодування страхових виплат Фондом. Вказані потерпілі отримують пенсії, які їм було призначено в 1983-1984 роках згідно їх заяв до Пенсійного фонду. Відшкодування шкоди здоров'я та втраченого заробітку (страхових виплат) їм не призначалось та не виплачувалось. Особових справ по виплаті страхових виплат не заводилось і для продовження виплат до відділення Фонду не передавалось. В базі даних по відділенню Фонду ці особи як потерпілі від нещасного випадку на виробництві не значаться.
Стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначає, що стягнення розміру основної пенсії не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що страховий випадок стався з ОСОБА_4 на території Чукотського автономного краю Російської Федерації у 2007 році, тобто не на території колишніх республік СРСР.
Також витрати на виплату державної адресної допомоги, передбачені постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, не можуть бути відшкодовані у зв'язку з тим, що не пов'язані із страховим випадком. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Між сторонами підписані Акти щомісячної звірки по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 (а.с.7,8,9).
Як встановлено судом, згідно зі списками осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки нещасний випадок отриманий на території СНД по особовим справам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, не були прийняті до заліку Фондом за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року в сумі 11 743,50 грн. (а.с.10,11.12).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі 2а/0570/5409/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року, позов Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Торезі Донецької області про стягнення сплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, за період з 01.11.2011 року по 31.03.2012 року у розмірі 18309,62 грн. - задоволено частково.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Торезі Донецької області на користь управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області суми сплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, за період з 01.11.2011 року по 31.03.2012 року у розмірі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок. В решті позовних вимог - відмовлено.
На підставі частини 5 статті 254 КАС України постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року у справі 2а/0570/5409/2012 набрала законної сили 11 липня 2012 року, з огляду на що, обставини, встановлені даною постановою, не можуть оспорюватись в даній справі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі №2а/0570/5409/2012 встановлено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області знаходиться ОСОБА_6, отримав каліцтво на виробництві в СРСР, що підтверджується наданою в судовому засіданні представником позивача копією акту про нещасний випадок.
На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області знаходиться ОСОБА_2, 1958 року народження. Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві він отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві в 1983 році в СРСР.
На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області знаходиться ОСОБА_3, 1959 року народження. Відповідно акту про нещасний випадок на виробництві він6 отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві у 1984 році в СРСР.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
Відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно пункту 2 зазначений Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворюванням нею трудових обов'язків.
Підпунктом «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до п. 3 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом 3 п. 3 розділу ХІ встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися, та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абз. 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевого та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.
Доводи Відділення ФССНВ про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.09.94 року між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті, здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту процитованої норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору в цій справі та пов'язані з відшкодуванням виплат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.92 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
Зі змісту цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За таких обставин, витрати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 по особовим справам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, на виплату основного розміру пенсій, що призначені у зв'язку з отриманням ними трудового каліцтва на території колишніх республік СРСР підлягають відшкодуванню.
Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків: відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва; відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.
Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації є уповноважений орган Російської Федерації.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі № 2а/0570/5409/2012 встановлено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області знаходиться ОСОБА_5, 1993 року народження.
Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві її батько ОСОБА_4 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві 22 лютого 2007 року у виробничому кооперативі «Атель старателей «Полярная», Шмидтовського району Чукотського автономного округу Російської Федерації.
На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області знаходиться ОСОБА_8 1972 року народження, що підтверджується наданою представником позивача копією пенсійної справи.
Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві її чоловік ОСОБА_4 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві 22 лютого 2007 року у виробничому кооперативі «Атель старателей «Полярная», Шмидтовського району Чукотського автономного округу, Російської Федерації.
Оскільки нещасний випадок з ОСОБА_4 стався на території Російської Федерації, у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року.
З урахуванням викладеного, та обставин, встановлених постановою суду, яка набрала законної сили, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування основного розміру пенсій ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року в розмірі 1350,00 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення державної адресної допомоги суд зазначає, що державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що вимога позивача про відшкодування витрат на виплату і доставку щомісячної адресної допомоги, пов'язаною з витратами по особових справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 є необґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Торезі Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області суми витрат пов'язаних з виплатою пенсій по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання отримане за межами України (країни колишнього СРСР) за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року на загальну суму 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.