Справа № 217/6320/12
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
22.02.2013 року Немирівський районний суд
Вінницької області
В складі : головуючого судді Підлипняка М.Д.
при секретарі Путій З.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ « Зернопродукт МХП» про витребування майна, що перебуває в чужому незаконному володінні,
Позивачка звернулась з даним позовом до суду. В позовній заяві зазначила і в судовому засіданні її представники підтримали доводи в тому, що вона 08 листопада 2004 року з однієї сторони та відповідач з другої сторони уклали та підписали договір оренди належної їй земельної ділянки № 467/2004-М-Н-В.
Відповідно до даного договору, а саме п. 42 значиться, що невід»ємними частинами договору є: копія державного акту на право приватної власності на землю та план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень; акт приймання-передачі об»єкта оренди.
До договору оренди землі додано лише копію державного акту на землю та акт приймання-передачі об»єкта оренди. Частиною 1 статті 15 ЗУ « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, а частиною 4 цієї ж статті визначено невід»ємні частини договору до яких відноситься план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлені земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі об»єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із Законом.
В порушення цієї норми Закону не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі, що унеможливлює її ідентифікацію. Ця ж обставина є істотною умовою договору оренди.
Укладений та підписаний договір не містить необхідної інформації про об»єкт оренди як одну із істотних умов договору, а отже договір є не укладеним. Неукладений договір не породжує для сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення, а отже договір відповідач користується її земельною ділянкою без достатньої правової підстави і позивач має право вимагати повернення від відповідача безпідставно набутого майна.
Вона зверталась до відповідача з заявою в якій просила повернути належну їй земельну ділянку, однак отримала відмову, в зв'язку з чим вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Просить витребувати від відповідача та повернути їй належну на підставі Державного акта на землю серія ВН № 008312 на право власності на земельну ділянку, що перебуває в незаконному володінні відповідача.
Представник відповідача позов не визнав, в заперечення вимог позивачки послався на то, що договір було укладено, між сторонами було досягнуто згоди, щодо предмета позову, визначено об»єкт оренди, строк його дії, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації,форми платежу, строків та порядку її внесення і перегляду, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, умови її збереження, передачі орендарю та повернення орендодавцеві та інші умови передбачені ст.. 15 ЗУ « Про оренду землі».
План меж земельної ділянки та її кадастровий номер зазначені в Державному акті на землю, що дає підстави ідентифікувати та визначити місцезнаходження цієї ділянки, тому посилання представників позивачки про відсутність інформації об»єкта оренди, його місце розташування не відповідає дійсності.
Договір зареєстровано у Немирівському районному відділі Вінницької регіональної філії « Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. Позивачка протягом 7 років отримувала орендну плату і будь-яких претензій не виникало.
Підстав на які посилається позивачка не існує, а отже і не існує підстав для визнання договору таким, що не укладений і не існує підстав для задоволення позову. Просить в задоволені позову відмовити.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи в межах наданих доказів суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з огляду на наступне:
Судом установлено, що 08 листопада 2004 року позивачем та ТОВ «Зернопродукт», яким в послідуючому було змінено назву на ЗАТ « Зернопродукт МХП» та ПрАТ «Зернопродукт МХП» було підписано договір належної позивачу земельної ділянки, який зареєстровано у встановленому законом порядку. З зазначеного часу сторони фактично виконували умови договору оренди землі , зокрема, позивачка одержувала передбачену договором орендну плату протягом семи років, а відповідач використовував земельну ділянку для виробничих потреб, відповідно до умов договору.
Судом також установлено, що спірний договір було зареєстровано у Немирівському райвідділі Вінницької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2004 року за № 360.
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної-ділянки,яка-передається в оренду; умови збереження стану об»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Згідно із п. 5 зазначеного Порядку для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди; план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду; копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб. Крім зазначених документів до заяви додаються: акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, намісцевість у разі не визначення їх у натурі; проект відведення земельної ділянки у разі надання її в оренду зі зміною цільового призначення.
Таким чином, подача акту перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, є обовязковою тільки в разі, якщо межі земельної ділянки не були визначені в натурі.
Оскільки до договору оренди землі було додано копію державного акту на право власності на земельну ділянку позивача, яка містить план-схему належної ОСОБА_1 земельної ділянки, не можна вважати обґрунтованим довод позивачки про те, що сторонами не була погоджена така істотна умова договору як об»єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).
Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно зі ст. ст. 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» передбачений порядок укладення договору оренди землі, зокрема, передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону).
Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Отже підстав для задоволення позову суд на вбачає.
При цьому суд не може прийняти до уваги доводи представників позивачки в тому, що відповідно до витягу з Рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 8 грудня 2010 року по справі за аналогічним спором ухвалено нове рішення про задоволення позову, оскільки як вбачається з даного рішення орендар передав в оренду не всю належну йому земельну ділянку, а лише її частину і ця частина повинна була б бути визначена до умов договору, на які посилаються представники позивачки(а.с. 40).
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.210,638,640 ЦК України, ст.. 15, 18,20 ЗУ « Про оренду землі», ст..ст. 5,10,15,60,208,209,212-215 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до ПрАТ « Зернопродукт МХП» Про витребування майна, що перебуває в чужому незаконному володінні відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 діб.
Головуючий: